Хто встановлює, чи повністю зрізати дерева, чи лише проводити їхню санітарну обрізку? За якими критеріями визначається, чи це дерево аварійне, чи воно ще може й надалі рости? Про це розповів начальник відділу екології Черкаського МВК Володимир Гусаченко.

 

      Днями він влаштував для черкаських журналістів виїзну прес-конференцію, під час якої покроково розповів про механізми обстеження зелених насаджень, визначення їх аварійності та інше. Також журналісти мали можливість самостійно з’ясувати, чи несе дерево небезпеку для людей, ліній електропередач, чи варто його зрізати або навпаки — залишити. 

 

Заява на видалення дерев
       Заяви щодо знесення зелених насаджень надходять до відділу екології МВК. Люди чи організації можуть звернутися письмово через Центр надання адміністративних послуг або через оперативну службу 15-05. Щотижня до відділу надходить з десяток таких заяв.
      —  Ми формуємо заявки, потім комісія, до складу якої входять як екологи, так і представники департаментів ЖКГ та містобудування, муніципальної інспекції, обласної екологічної інспекції, виїжджає на місце. Зазвичай ми робимо такі обстеження раз на тиждень, - розповів начальник відділу екології Володимир Гусаченко.
      Комісія обстежує зелені насадження і надає свій висновок. Якщо, приміром, дерево несе небезпеку для людей чи може впасти на проїжджу частину, тротуар чи дитячий майданчик, складається акт і видається ордер на знесення, а вже потім готуються і оформлюються необхідні документи. Якщо ж небезпеки такої немає, спершу оформлюються документи, а вже потім людина чи організація мають право починати зрізати зелені насадження.
      — Рішення комісії не є дозволом на знесення дерева. Останнє слово за виконавчим комітетом. Спершу складається акт, оформлюються документи. Після того, як виконавчий комітет ухвалив рішення, організація, на чиїй території розташовані зелені насадження, отримує ордер та має їх знести. Якщо це територія міста, то роботи виконуються за кошти міського бюджету. Якщо ж є балансоутримувач – СУБи, комунальні підприємства, установи та організації — то за їхні кошти, — зазначив Володимир Гусаченко.
      Вартість знесення сухостійного чи аварійного дерева за кошти міського бюджету складає 330 грн. за 1 м куб.  Тендер на проведення таких робіт виграло спеціалізоване підприємство, яке має у своєму розпорядженні обладнання та вишку.

 

Якщо орендар чи власник землі затіяв реконструкцію чи будівництво?
        Як пояснив Володимир Гусаченко, орендар чи власник земельної ділянки, який задумав розпочати будівництво чи реконструкцію на своїй території, не зобов’язаний звертатися до мерії за отриманням дозволу на знесення зелених насаджень. Це обумовлено Постановою Кабінету Міністрів, в яку внесли зміни у квітні цього року.
        — Річ у тім, що відтепер за Постановою Кабміну орендарю чи власнику земельної ділянки не потрібно отримувати дозвіл виконкому. Фактично дозвіл зносити зелені насадження він отримує, коли бере в Інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю Черкаської області дозвіл на початок будівництва. А інспекція ДАБК – не є структурою місцевою влади. Вона напрямку підпорядкована Києву, — пояснив Володимир Гусаченко.
         За його словами, перевірити наявність таких дозволів від інспекції ДАБК може муніципальна інспекція Черкас та обласна екологічна інспекція.

 

Ці залишити, а ті – видалити
        Володимир Гусаченко запропонував журналістам самостійно обрати кілька об’єктів з переліку заявок і, виїхавши із комісією, визначити, чи підлягають зелені насадження знесенню. Був обраний дитячий садочок № 7, розташований у мікрорайоні «Шкільний». Керівництво садочка звернулося до екологів з проханням обстежити на предмет знесення 5 ялин та кілька дерев інших порід.
       За словами в.о. директора садочка № 7 Ірини Молчанової, ялини, яким уже близько 40 років, ростуть неподалік будівлі. Подаючи заявку на знесення, вона аргументувала це тим, що дерева старі, затуляють світло у вікна та, на переконання керівництва, можуть впасти на майданчик, де гуляють діти.
        Натомість комісія, дослідивши дерева, постановила: не зносити. А щоб покращити потрапляння сонячного світла через вікна, провести санітарну обрізку.
      — У 50% випадків комісія відмовляє заявникам щодо знесення зелених насаджень. У більшості випадків – це здорові дерева, які ще можуть послужити людям, — пояснив Володимир Гусаченко.
      Однак комісія дослідила усі дерева на території дитячого садка. Був виявлений аварійний каштан. Зовні він здавався цілком здоровим. Однак екологи помітили, що дерево має дупло, через яке всередину потрапляє вода.
      — Дерево може здаватися живим, але всередині воно гниле, і при першому ліпшому вітрі воно може впасти. Поряд дитячий майданчик. Тому садок отримає ордер на знесення аварійного дерева, — пояснив головний еколог міста. 
      Ще одне дерево, яке обстежила комісія, — клен, який на 70% був уражений омелою. Володимир Гусаченко розповів, що дерева «з такими симптомами» варто видаляти. Адже омела є небезпечною. Вона не лише уражає саме дерево, на якому росте, але й розповсюджується на сусідні.

 

Дерева на бульварі Шевченка   
      Ще одна заявка надійшла до відділу екології щодо аварійних дерев на бульварі Шевченка навпроти Будинку торгівлі. Як з’ясувала комісія, ці дерева різних порід. Вони дійсно є аварійними, адже їхнє гілля росте прямо над проїжджою частиною. До того ж деякі насадження є сухостійними. При першому вітрі гілля може впасти на дорогу, пошкодивши автотранспорт та тролейбусні лінії.
     — Ми помітили кілька дерев, які необхідно видалити. Вони є аварійними і несуть загрозу. Впаде на автобус – хто відповідатиме? Коли ми зрізатимемо їх, то запросимо журналістів, щоб вони переконалися у тому, що дерева сухостійні, — зазначив Володимир Гусаченко.