Метеостанція Черкаського обласного центру з гідрометеорології, що розташована на території аеропорту, визначає показники радіоактивного забруднення та надає інформацію до відділу екології департаменту житлово-комунального комплексу  Черкаської міської ради для узагальнення. Щоденно вимірюється радіаційний фон (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання, далі ПЕД) та щодобово проводиться збір радіоактивних випадінь на марлевий планшет з наступним визначенням їх сумарної бета-активності та вмісту в них цезію-137 і стронцію-90.

Про значення ПЕД
За даними спостережень метеостанції ПЕД гамма-випромінення протягом березня знаходилась в межах рівнів, обумовлених випромінюванням природних радіонуклідів - 10-14 мкР/год - при середньому значенні за місяць 11,5 мкР/год,  без суттєвих змін в порівнянні з минулим місяцем і роком і не перевищувала контрольного рівня природного гамма - фону  25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Виміри щільності бета активних випадінь з атмосфери   враховують  як природні так і штучно утворені радіонукліди. Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу.
         За даними метеостанції добова щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери змінювалась в лютому від 0,6 до 2,3 Бк/м2 (в січні від 0,6 до 1,9 Бк/м2 ), Місячна щільність сумарних бета-активних випадінь з атмосфери становила в лютому 36,8 (в січні в 44,4) Бк/м2 . В лютому 2011 року – 33,6 Бк/м2.
Техногенну складову радіоактивності повітря утворюють, в основному, реакторні цезій -137 ( 137Cs) та стронцій-90 (90Sr), що були викинуті в атмосферу під час аварії на ЧАЕС в 1986 році. Період напіврозпаду 137Cs становить 30 років; період напіврозпаду 90Sr – 28,6 років.
В січні 2012 року щільність випадів 137Cs склала 0,28  Бк/м2 , що в 1,5 раз більше значень попереднього місяця.
Сумарна за 4 квартал 2011 року щільність випадів 90Sr склала 0,42  Бк/м2. Сума за рік склала 1,45 Бк/м2, що на рівні значень минулого року.

Радіаційний стан Дніпровської води в січні 2012 року.
В Черкаській області відбір проб води на вміст радіонуклідів проводиться із Канівського водоймища, в/б ГЕС м. Канева в передтурбінній частині.
На радіаційний стан Дніпровської води визначальний вплив мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найзабрудненіших радіонуклідами в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
 Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження, відбувається в Канівському та Київському водоймищах.
Вміст 90Sr зменшується в наслідок розведення забруднених вод чистішими водами Дніпра та його притоків. Зниження вмісту 137Cs у водах водоймищ Дніпровського каскаду визначається як процесами розведення водами притоків так і процесами седиментації.
В січні 2012 року боковий приплив води до Канівського водосховища (в основному за рахунок р. Десна) в середньому за місяць дорівнював 253 м3/с (138% норми).
Вміст 90Sr у водоймищі, у порівнянні з груднем, дещо зменшився і складав: у верхній частині водосховища (м. Київ, Гідропарк) – 31,3 Бк/м3, у нижній частині (м. Канів) – 17,9 Бк/м3. Концентрація 137Cs у водосховищі збільшилась: біля Києва у 2 рази і становила 2,9 Бк/м3 у розчині та 1,6 Бк/м3 у зависі; в районі Канева – у 1,4 рази і дорівнювала 5,5 Бк/м3 у розчині та не перевищувала 0,26 Бк/м3 у зависі.

Таким чином, на основі наведених результатів, можна стверджувати, що концентрації радіоактивних елементів як природного так і штучного походження в приземному шарі атмосфери знаходяться в стабільному стані. Вміст радіонуклідів в Дніпровській воді набагато нижчий допустимих рівнів по питній воді (допустимий рівень вмісту 90Sr і 137Cs в питній воді 2 Бк/л або 2000 Бк/ м3).