Як повідомили в КНП «Черкаський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров’я ЧМР», у більшості ландшафтно-географічних зон активність кліщів відмічена з ІІІ декади березня – ІІІ декади квітня. Весняний пік чисельності кліщів майже на всій території країни зареєстрований у кінці квітня – ІІІ декаді травня.

       Іксодові кліщі майже на всій території країни зберігали активність до ІІ декади червня.

       У другому півріччі 2013 р. зростання активності іксодових кліщів на всій території країни відмічене у третій декаді вересня – першій декаді жовтня, активність зберігали до листопада.

        На Черкащині у 2013 році вихід іксодових кліщів із зимової діапаузи відбувся у більш пізні терміни, ніж в попередні роки.

      Враховуючи погодні умови, вихід із зимової діапаузи іксодових кліщів  можливий вже в кінці березня та на початку квітня.

        Кліщовий вірусний енцефаліт ( КВЕ) -  це гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням ентральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних наслідків.

       Переносником КВЕ є так звані «енцефалітні кліщі» - це кліщі родини іксодових, що зустрічаються на луках, пасовищах, у паркових зонах відпочинку, скверах.

      Зараження людини відбувається під час кровосмоктання іксодового кліща, або при вживанні в їжу сирого молока інфікованих кіз та корів. У більшості випадків зараження відбувається у весняно-осінній період, що обумовлено періодом активності кліщів. Від хворої людини до здорової це захворювання не передається.

     Найчастіше кліщі прикріплюються до одягу людини, коли вона торкається гілок кущів, дерев, сидить на траві. Крім того кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками, іншими тваринами. Укус кліща безболісний (під час укусу кліщ вводить в ранку анестезуючу речовину) і тільки через декілька годин виникає почуття болю, а через 2-3 дні у цьому місці з'являється припухлість, свербіж, почервоніння.

    Період від зараження до перших клінічних проявів хвороби (інкубаційний період) триває 7-14 днів. У хворого різко підвищується температура тіла до 38-39 °С, з'являється нудота, блювота, болі у м'язах шиї, спини, кінцівок, почервоніння, припухлість у місці присмоктування кліща. У подальшому розвиваються симптоми ураження центральної нервової, серцево - судинної, дихальної систем.

 

- перед виходом на природу (ліс, луки, тощо) бажано обробити поверхню тіла аерозолем-репелентом для відлякування кліщів;
- одяг повинен якомога ретельніше захищати відкриті ділянки тіла;
- для своєчасного виявлення кліщів, що присмокталися, необхідно кожні дві години проводити само- і взаємоогляди;
- зібрані букети польових квітів, трави, листя, гриби, ягоди необхідно ретельно витрушувати та оглядати перед тим як заносити у приміщення;
- ретельно оглядати домашніх тварин після прогулянок.

    Якщо знайдено кліща на тілі людини, краще видалити його у лікувально-профілактичному закладі, інакше (при самостійному видаленні) існує ймовірність залишити частинку кліща у тілі людини.

     Якщо укусив кліщ, рекомендується щоденно впродовж двох тижнів  вимірювати температуру тіла і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь - яких ознак захворювання негайно звертатись до лікаря - інфекціоніста.

  Особам, які виїжджають у регіони, де реєструється КВЕ, необхідно проводити профілактичні щеплення.

Плановій вакцинації проти КВЕ підлягають особи, робота яких пов'язана з живими культурами збудника (працівники науково - дослідних установ) та з перебуванням у лісі на території природного вогнища КВЕ (робітники геологорозвідувальних організацій, нафто- і газорозвідки, працівники ліспромгоспів, будівельники, мисливці, пастухи, інструктори туризму, зоологи, ентомологи, люди, що зайняті на прокладці, експлуатації, ремонті залізниць, нафто- та газопроводів).

Проведення планових профілактичних щеплень доцільно починати у вересні -листопаді, щоб отримати повний курс вакцинопрофілактики до початку епідсезону КВЕ.