Історія свідчить: туберкульоз виник на землі разом з появою людини, можливо раніше.
В 1903 році німецький лікар Е.Берінг стверджував, що інфікування туберкульозом відбувається в ранньому дитинстві через заражені продукти харчування. Але пізніше результати досліджень показали, що таким чином зараження можливо, не більше ніж в 1-5% випадків, а в переважній більшості - інфікування відбувається при диханні, через легені: коли в бронхи проникає повітря, заражене мікобактеріями із слини хворих (крапельний шлях) або при вдиханні запиленого повітря, в якому знаходяться туберкульозні палички (пиловий шлях).

Вченими встановлено, що із легеневої каверни в навколишнє середовище з краплею мокротиння виділяються мільйони туберкульозних паличок, радіус поширення їх при кашлі досягає 2-3 метрів, а при чханні – до 10 метрів! Вони здатні довго залишатися в повітрі, а потім потраплятити в легені здорових людей.

Активними переносчиками туберкульозу є мухи, таргани, деякі кліщі, зараження можливо також при поцілунках, допалюванні чужих цигарок, через книги. Але незалежно від того, яким чином бактерії потрапили в організм людини, вони поселяються в тому органі, який найбільш сприйнятливий до туберкульозу. Туберкульоз частіше всього вражає легені, але він нещадний також до кісток та суглобів, очей і шкіри, нирок і нервової системи. При любій локалізації процесу страждає не тільки уражений орган, але й весь організм.

Підступність туберкульозу пов’язана з тим, що хвороба може протікати під маскою якогось респіраторного захворювання - проходять тижні і місяці, а хворі так і залишають впевненими, що перенесли грип, пневмонію чи бронхіт. А тим часом туберкульоз прогресує.

Ще в 20-ті роки ХХ століття німецькі лікарі Х.Ассман  і Ф.Редекер показали, що розм’ягчення та розпад в легенях може протікати без будь-яких симптомів, тобто людина не почуває себе хворою!Та й зовні не скажеш, що людина  хвора - в неї прекрасний вигляд, добре самопочуття. В таких випадках важливо не спізнитися з лікуванням і не допустити зараження оточуючих.

Вберегти людину від зараження туберкульозом необхідно ще до народження -  своєчасно обстежувати вагітних хворих та лікувати їх.

Якщо в квартирі мешкає хворий, його необхідно ізолювати від дітей. Прибирання приміщення повинно бути тільки вологим. Хворий зобов’язаний користуватися кишеньковим посудом для збору мокротиння. Хворі не повинні тісно контактувати з дітьми (цілувати їх, спати разом з ними, їсти з загального посуду). Не можна давати дітям молоко в сирому вигляді, а від хворих корів - і кип’ячене. Обов’язково потрібно обстежувати оточуючих, які кашляють.

Всі, кого приймають на роботу в дитячі заклади, побутового та продовольчого обслуговування, повинні обов’язково пройти обстеження. Також повинні обстежуватися діти, яких приймають в дитячі заклади.

З метою боротьби з туберкульозом необхідно підвищувати опірність організму дитини шляхом проведення зміцнюючих процедур у вигляді душу, обтирання або загартовування.

Виявлення туберкульозу у дітей до 18 років досягається методом масової туберкулінодіагностики, так званої проби Манту. Бар’єрна функція всіх захисних пристосувань організму виростає після імунізації людини вакциною БЦЖ. Більш ніж 96% інфікованих туберкульозом людей залишаються практично здоровими впродовж всього життя! Введення ж людині живої вакцини БЦЖ стимулює специфічні механізми захисту, і організм стає здатним чинити опір хвороботворним мікобактеріям туберкульозу. Без попереджувальних щеплень сьогодні не виключена можливість навіть групових захворювань! Особливо беззахисними є  маленькі діти -  тому перше щеплення проти туберкульозу новонародженим роблять на 5-6 день їх перебування в пологовому будинку. Якщо його з деякої причини не провели, то воно обов’язково проводиться дитині в перші два місяці життя. Якщо ж і за цей час щеплення не зроблено, то тоді перед щепленням повинна бути проведена проба Манту, щоб виключити проведення вакцинації уже зараженій туберкульозом дитині. Це дуже важливо!

Флюорографічні обстеження людей, які не скаржаться на здоров’я, з метою виявлення і найбільш ранніх безсимптомних проявів туберкульозу легень, мають  величезне  значення.  До того ж туберкульоз може протікати під видом різних інших хвороб  - нервової та ендокринної систем, органів черевної порожнини, різних інфекційних захворювань. Перешкодою в розпізнаванні туберкульозу серед людей, які звертаються в поліклініку, є так звані «маски» туберкульозу – затяжний грип, повторні пневмонії, хронічний бронхіт, хвороби суглобів, очей. Ось чому кожному хворому при зверненні в поліклініку з кожного приводу не рідше одного разу в 2 роки проводиться профілактична флюорографія грудної клітини.

У деяких людей склалася хибна думка про те, що щорічні флюорографічні обстеження шкодять здоров’ю. Це не так! Тому краще обстежуватися один раз на рік, ніж занедбати хворобу. Більшість захворювань виявляється якраз при проведенні флюорографії.

В деяких країнах прийняті жорсткі декрети про обов’язкове флюорографічне обстеження. В Австрії, наприклад, діє закон, згідно якому ухилення від флюорографії переслідується штрафом або тюремним ув’язненням! І це розумно - лікування туберкульозу тривале, складне і дороговартісне і ухиляння від обстежень значно впливає на бюджет держави.

В середньому хворому треба провести в стаціонарі від 2 до 6 місяців, пройти амбулаторне лікування та декілька років перебувати під обов’язковим спостереженням в протитуберкульозному диспансері.

На жаль, ті, хто захворів, не завжди повною мірою почувають себе відповідальними. В початковій стадії  хвороби симптоматика або повністю відсутня або дуже не значна і, відповідно, людина не почуває себе хворою, у неї складається хибна думка про свій стан і відсутня настороженість щодо туберкульозу. Такі хворі не хочуть перебувати в лікарні тривалий час,  хочуть якомога швидше виписатися із стаціонару. Подібна поведінка не залишається без наслідків. Через півроку-рік до 40% таких хворих знову повертаються в медичний заклад для лікування, а через 2-3 роки у кожного третього розвивається відкрита форма туберкульозу! Легковажність обертається загрозою для власного житт і життя оточуючих!