Лунін Іван Федорович
Народився 8.01.1924г. в с. Євдокімово нині Воскресенського р-ну Нижегородської обл. в родині селянина. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі. У Червоній Армії з серпня 1942р.
У боях Великої Вітчизняної війни з квітня 1943р.
Навідник 120-мм міномети вісімдесят третього гвардійського стрілецького полку (27-я гвардії стрілецька дивізія, 8-а гвардійська армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії єфрейтор Лунін 18 липня 1944г. при прориві оборони противника в районі населених пунктів Почапи та Руда (31 км. північний захід м. Ковель Волинської обл.) вогнем міномета придушив батарею противника, 2 великокаліберних кулемета, розсіяв понад взводу ворожої піхоти.
25 серпня 1944г. нагороджений орденом Слави 3 ступеня.
14 січня 1945г. при прориві ворожої оборони і 27 січня 1945г. в бою на підступах до м. Познань (Польща) молодший сержант Лунін вразив 3 кулемета і більше взводу гітлерівців.
15 квітня 1945г. нагороджений орденом Слави 2 ступеня.
16.4.1945г. в бою біля населеного пункту Альт-Тухебанд (схід від Берліна) вивів з ладу 2 кулемети з розрахунками, до взводу ворожої піхоти. У вуличних боях за Берлін підтримував наступаючу піхоту, придушив кулемет і накрив спостережний пункт противника.
15 травня 1946г. нагороджений орденом Слави 1 ступеня.
Після війни закінчив курси молодших лейтенантів. З 1971р. підполковник Лунін в запасі. Живе в м. Черкаси.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями.