Широких Валентин Іванович

Народився 10 жовтня 1921 року в селі Малькова Уржумского району Кіровської області у родині селянина. У Уржуме закінчив 7 класів. Рано втратив батьків. У 1938 році переїхав до міста Сарапул (Удмуртська Республіка). Тут продовжував навчання в школі; паралельно займався в аероклубі.
 За направленням Сарапульський райвійськкомату в 1940 році після закінчення 9-го класу вступив у Пермську військову авіаційну школу пілотів. У 1941 році був переведений в Новосибірську, а потім в 1942 році - Чкаловський військову авіаційну школу. Після закінчення авіашколи був відправлений на фронт.
 У діючій армії - з січня 1944 року. Воював на 1-ому (з січня по вересень 1944 року) і 2-ому (з вересня 1944 року) Українських фронтах.
 За час перебування на фронті В. І. Широких до квітня 1945 року здійснив 198 бойових вильотів. У повітряних боях збив 2 літаки противника. Знищив 30 танків, 102 автомашини з вантажем, 91 віз, 3 артилерійські батареї, 7 складів, 1 паровоз, 12 залізничних вагонів і багато живої сили ворога. Не мав жодної поломки та аварії літака.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за відмінне виконання завдання командування, проявлені при цьому мужність і відвагу гвардії лейтенанту Широких Валентину Івановичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
 Усього за час перебування на фронті здійснив 200 бойових вильотів.
 З 1946 року гвардії старший лейтенант В.І. Широких - в запасі. Повернувся в місто Сарапул, працював головою міської ради Тсоавіахіму. У 1947 році був обраний депутатом Верховної Ради Удмуртської АРСР. У 1948 році переїхав до міста Черкаси (Україна), працював командиром корабля на підприємстві Цивільного повітряного флоту.
 Помер 5 серпня 1974 року.
 Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.