Хоменко Іван Федотович

 Народився 28 травня 1920 року в селі Буда-Горобіевская нині Канівського району Черкаської області в родині селянина. Закінчив семирічну школу, а потім Смілянське фабрично-заводське училище. Працював у Головному дорожньому управлінні при Раді Народних Комісарів Узбецької РСР.
 У Червоній Армії з жовтня 1941 року, з цього часу в боях. У 1942 році в боях під Воронежем в рукопашній сутичці отримав удар по голові і в несвідомому стані потрапив у полон. На початку 1943 року при перевезенні військовополонених зламав грати товарного вагона та скоїв втечу. Воював з ворогом у партизанському загоні, що діяв на тимчасово окупованій території Канівського району. Ходив у розвідку, підривав ешелони, порушував лінії зв'язку, підривав мости.
 З наближенням фронту до Дніпра партизанські загони отримали завдання забезпечити переправу радянських військ в районі Свидівок під Черкасами. 12 грудня частини Червоної армії форсували Дніпро. Після з'єднання партизанів з наступаючими частинами - у діючій армії. Брав участь у визволенні Черкас, Городища, Шендерівки та інших населених пунктів.
 Командир відділення 857-го стрілецького полку (294-та стрілецька дивізія, 52-а армія, 2-й Український фронт) старшина Xоменко на чолі взводу в бою 14 березня 1944 року в числі перших форсував річку Бершадь у Вінницькій області.
Переслідуючи відступаючого противника, рота переправилася через річку Прут та 28 березня 1944 року звільнили село Меделень. При відстоюванні плацдарму рота цілу добу відбивала атаки гітлерівців. У цих боях І.Ф. Хоменко отримав поранення.
Після лікування в госпіталі, виконуючи обов'язки командира стрілецької роти, брав участь у Яссько-Кишинівській операції. При звільненні міста Ясси був поранений вдруге.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, старшині Хоменко Івану Федотовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
 У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів. З 1946 року молодший лейтенант Xоменко - в запасі. Жив у місті Львові, потім у Черкасах. Працював у сфері обслуговування населення. Помер 10 лютого 1984 року.