Сердюк Григорій Михайлович

Народився 2 лютого 1920 року в селі Яхники нині Лохвицького району Полтавської області  у сім'ї селянина. Закінчив десять класів середньої школи. Працював у колгоспі, потім на дослідній станції тютюнництва в Лохвиці.
 У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Сумське артилерійське училище. У боях Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на Південно-Західному, Степовому, Центральному і 1-му Білоруському фронтах. Був поранений.
 29 січня 1945 разом з передовими частинами артилеристи Г.М. Сердюка форсували Одер в районі міста Кюстрін, нині Костшин, у Польщі. Завдяки вмілому керівництву боєм батарея знищили шість вогневих точок і близько 80 гітлерівців. Відважні дії артилеристів допомогли стрілецькою підрозділам захопити плацдарм на південно-західному березі Одеру.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Одера і утриманні плацдарму на його західному березі гвардії капітану Григорію Михайловичу Сердюку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 5790) .
 Після закінчення Великої Вітчизняної війни продовжив службу в армії. У 1955 році закінчив Центральні артилерійські курси удосконалення офіцерського складу. З 1975 року полковник Г. М. Сердюк - в запасі.
 Жив у місті Черкаси (Україна). Працював у воєнізованій охороні Черкаського машинобудівного заводу. З 1999 року проживав в селищі Хоста (в межах міста Сочі). Помер 18 квітня 2000 року.
 Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, 2 орденами Червоної Зірки, медалями.