Бесєдін Олександр Васильович

Народився в вересні 1913 року в селі Рождествено (нині Гороховецький  район Володимирської області) в родині робітника.  Закінчив неповну середню школу та школу ФЗУ в Москві, а в 1941 році - суднобудівний технікум в Сталінграді (нині Волгоград).
 У Червоній Армії в 1935-1937 роках і з липня 1941 року. У березні 1942 року закінчив курси політпрацівників в місті Ростові-на-Дону.
 Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. В боях з німецько-фашистськими загарбниками був кілька разів поранений.
 Заступник командира батальйону з політичної частини 936-го стрілецького полку (254-та стрілецька дивізія, 52-а армія, Степовий фронт) старший лейтенант Олександр Бесєдін з групою в 12 бійців під вогнем противника 1 жовтня 1943 переправився на правий берег Дніпра північніше міста Черкаси, закріпився на ньому і відбив контратаку ворожих автоматників.
 8 жовтня Олександр Бесєдін замінив вибулого з ладу командира батальйону і, незважаючи на поранення, продовжував вміло керувати боєм при відбитті контратак противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками, мужність і героїзм, виявлених у боях за Дніпро, старшому лейтенанту Бесєдіну Олександру Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
 Потім брав участь у боях за звільнення Угорщини. Помер від ран 28 грудня 1944. Похований в селищі Сельтемонтен (Угорщина).
 Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки.
 Ім'я Героя Радянського Союзу А.В. Бесєдіна носить вулиця в місті Гороховець Володимирській області, на одному з будинків якої встановлена меморіальна дошка.