Панченко Дмитро Іванович

Народився 24 лютого 1906 року в селі Новгородка Кіровоградської області. У 1921 р. став комсомольським ватажком у рідній Новгородці, згодом — окружним комсомольським комісаром у місті Камянець-Подільському. Згодом Дмитро Іванович працює комсомольським керівником у Харькові, а потім — у ЦК ВЛКСМ у Москві. У 1932 р. Дмитро Іванович закінчує Ленінградську військово- медичну академію ім. С.М. Кірова.
У 1938 р. Дмитро Іванович захищає кандидатську, в невдовзі (1941 р.) й докторську дисертації.
У період облоги Ленінграда він працює  у клініках академії та працює над проблемою впливу висоти на нервову систему людини.
Під час Великої Вітчизняної війни Д.І. Панченко — військовий лікар І рангу, в подальшому — головний невролог Північно-Кавказького фронту, IV Українського фронту. Дороги війни у нього були нелегкими — Кавказ, Карпати, Чехословаччина, Угорщина, Німеччина. У повоєнні роки з 1946 р. він завідує кафедрою нервових хвороб Львівського медичного інституту, у 1948–1952 рр. — ректор цього інституту.
Усі його подальші роки пов’язані з Київським інститутом удосконалення лікарів. Так, у 1952 р. Дмитро Іванович стає завідувачем кафедри нервових хвороб КДІУЛ. У 1951 р. йому присвоюють почесне звання заслужений діяч науки, у 1952 р. його призначено головним неврологом МОЗ України.
У 1966 р. Дмитро Іванович стає головним редактором журналу «Врачебное дело», а з 1967 р. — головою Республіканського товариства неврологів і психіатрів. У період роботи у Києві у Дмитра Івановича Панченка розкрилися його організаторські й наукові здібності, талант педагога і висококваліфікованого лікаря.
Разом зі своїми учнями продовжує розвивати наукові дослідження, розпочаті у Військово-медичній академії в Ленінграді, про вплив висоти на нервову систему і метеофакторів на організм людини, особливо у пацієнтів із гіпертонічною хворобою.
У 1960-х роках на базі Київської обласної клінічної лікарні Дмитро Іванович вперше у світі створює «Біотрон» для лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою, проводить профілактику її ускладнень.
Спільно з Інститутом кібернетики було розроблено і впроваджено перші апарати для стимуляції м’язів типу «Міотон», «Нейротон», «Міоритм».
Помер 22 вересня 1995 року у Києві.
Д.І. Панченко виховав велику школу вчених-неврологів, педагогів, лікарів-невропатологів. Під його керівництвом виконано і захищено 14 докторських і 70 кандидатських дисертацій.
Д.І. Панченко опублікував понад 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій.