Ігнаткін Сергій Степанович

 Народився 30 вересня 1910 року в селі Сатин нині Ухоловского району Рязанської області в сім'ї селянина. Освіта початкова. Працював шофером у Москві.
 В Червону Армію пішов добровольцем в липні 1941 року. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Захищав Ленінград, воював на Курській дузі, визволяв Україну.
 Командир відділення саперного взводу дев'ятсот тридцять третього стрілецького полку (254-та стрілецька дивізія, 52-а армія, Степовий фронт) старший сержант Сергій Ігнаткін при форсуванні полком Дніпра 2 жовтня 1943 року в районі села Хрещатик  Черкаської області з підручних засобів обладнав переправу. Під вогнем противника вночі і вдень зробив 27 рейсів, перевозячи людей і техніку.
 Протягом наступних 15 днів зробив 54 рейсів.
 У нічному бою 17 жовтня за село Хрещатик старший сержант Ігнаткін, просуваючись попереду наступаючих підрозділів полку, з відділенням розміновував проходи в мінних полях ворога, зняв і знешкодив 140 мін різних марок, чим забезпечив безперешкодний вихід наших підрозділів на вихідний рубіж для атаки і виконання бойового завдання майже без втрат.
 Коли незабаром після цього бою полк перейшов до оборони, при закріпленні захопленого плацдарму під вогнем противника старший сержант Ігнаткін за короткий термін встановив перед переднім краєм оборони 200 протитанкових та протипіхотних мін. На них підірвалися до 10 фашистських танків і бронетранспортерів.
Брав участь у подальшому звільнення Черкаської області. Загинув у бою 8 січня 1944 при звільненні Черкас. Похований у селі Дубіївка Черкаської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому сержанту Ігнаткіна Сергію Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
 Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медаллю «Золота Зірка».