Ця історія почалася ще 2008 року, коли в місті на посаді заступника мера працював Андрій Савчук. Разом із міським головою він балотувався до парламенту 2002 року від політичної партії «Яблуко», засновником якої є Михайло Бродський. Так, 2008 року КП «Черкаситеплокомуненерго» отримало кредит від ЄБРР. Нагадаю, в рамках пілотного на той час проекту і єдиного профінансованого з-поміж решти проектів. Сума позички не багато, не мало – 11,2 млн євро. Згодом пан Савчук залишив Черкаси.
Тим часом до 2013 року, тобто впродовж 5 років міська влада у законний спосіб мала нагоду внести до тарифу Теплокомуненерго інвестиційну складову та витрати на повернення кредиту. Проте, так цього і не зробила. А 2013 року ці повноваження вже в НКРЕ. Тобто кредит на модернізацію був узятий, а умови для його повернення – не створені. За словами директора нашого комунального підприємства Миколи Кушніра, до 2013 року «упорядковувати» тариф було «політично недоцільним». У той же час інше комунальне підприємство Черкас – Водоканал затвердило тариф із необхідними складовими і як показує практика – здатне працювати і обслуговувати кредит.
Нині тариф Теплокомуненерго лишається збитковим. Сьогодні борг Черкаситеплокомуненерго перед Черкаською ТЕЦ за теплоносій складає 27,9 млн грн, борг перед банком станом на 31 березня складе понад 1,7 млн євро. За нинішнім курсом валюти, це більше 60-ти млн. грн. Грошей підприємства немає, гарантом виступає місто, тобто сума сплати за кредитом закладена в бюджеті розвитку на 2015 рік. Відповідно, в разі сплати цих коштів за кредитом, про розвиток міста в поточному році можна забути.
У момент, коли комунальне підприємство доведене до межі, в Черкасах знову з‘являється Андрій Савчук. За наполяганням міського голови – на посаді фінансового директора Теплокомуненерго із заробітною платою 20 тис грн. Вбачаю в цьому пряму загрозу для підприємства. Складається враження, що покроково розроблена схема його банкрутства, причому з урахуванням інтересів київських олігархів.
Давайте поміркуємо й порахуємо разом. Отже, в місті існує єдина тепломагістраль. Частина її належить Черкаській ТЕЦ, частина – Теплокомуненерго. На поточний рік у комунального підприємства колосальне кредитне навантаження, але нічого не робиться для того, щоб підприємство мало змогу отримувати прибуток й виплачувати кредит, частина його котелень законсервовані.
Так, із 2012 року в Черкасах не працює котельня КП «Черкаситеплокомуненерго» на розі вулиць ВолковаРіздвяна. Чому? Незрозуміло. Адже вона обслуговує значну частину споживачів обласного центру. Зокрема: - 76 будинків СУБ - 10 будинків ОСББ - 3 відомчих гуртожитки та 3 ЖБК; - 3 школи й 1 ліцей; - 2 школи, школу мистецтв; - 2 приватні будинки. Отже на балансі котельні 92 багатоповерхівки, а це приблизно 700 квартир, площею в середньому 50 м кв. Вартість опалення 1 м кв у ТЕЦ сягає 9,07 грн. За 5,5 місяця опалювального сезону прибуток ТЕЦ - 1млн 745 тис грн.
Також із початку опалювального сезону 2014-2015 років не працювала ще одна котельня на Руськополянській 27. Це колишня котельня заводу «РОТОР». Її споживачів також перевели на обслуговування в ТЕЦ. На балансі котельні 104 багатоповерхівки, в середньому це 1200 квартир. Рахуємо: 50 (середня квадратура житла)х9,07х2,5 (період роботи в опалювальний сезон) = 1млн 130 тис грн.
Ці мільйони – це потенційний, можливий валовий прибуток Теплокомуненерго! Валовий прибуток у 2015 році втрачений вже на 3 млн грн. Варто зауважити, що саме в Південно-Західному районі, де споживачів перевели в ТЕЦ, встановлена за кредитні кошти левова частка ІТП в будинках. Логічно, щоб ці будинки й обслуговувало ЧТКЕ, яке взяло кредит на придбання цих ІТП. Але…
Саме тому я підготував проекти рішень на сесію міської ради про:
- звернення до ЄБРР з проханням призупинити черкаському підприємству виплати за кредитами на два роки без змін щодо умов кредитування;
- об’єднати КП «Теплокомуненерго» та ТЕЦ, аби адресно подавати вироблену електроенергію, адже обидва підприємства виробляють тепло, а ТЕЦ вироблену електроенергію продає на енергоринку, хоча цим ресурсом могла б користуватися громада міста, в якому воно працює. Крім цього, так зможемо мати єдиний тариф на теплопостачання в місті та єдину тепломережу.
Вищезгадані ініціативи мають велике значення в умовах реалізації реформи децентралізації влади, коли кошти громади залишатимуться в місцевих бюджетах і розпоряджатимуться ними самостійно.
ПОСТ: Складається враження, що хтось покроково розробив схему банкрутства комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго», причому з урахуванням інтересів київських олігархів, а саме – вже люстрованого Михайла Бродського, власника ВАТ «ТехНова», яке взяло ТЕЦ в оренду в держави. Так наше комунальне підприємство опинилося перед загрозою рейдерського захоплення. Тому ми мусимо зробити все, щоб цього не сталося. Сьогодні розповів журналістам про те, як можна врятувати Теплокомуненерго від банкрутства. Прикметно, що 2008 року, коли вирішувалася доля кредиту КП, заступником міського голови працював Андрій Савчук, член команди Бродського, який 2002 року балотувався від ПП «Яблуко». Коли підприємство доведене до стану банкрутства, він з’явився на посаді його фінансового директора з окладом 20 тис грн. Нині одна котельня міського підприємства законсеровована, а друга не працювала половину опалювального сезону. ЧТКЕ взяло кредит у ЄБРР, за ці гроші встановило ІТП в багатоповерхівках ПЗР. А тепло в ці багатоповерхівки подає ТЕЦ, хоча свого часу їх обслуговувало ЧТКЕ. Таким чином ЧТКЕ фактично позбавлене можливості отримувати прибуток і віддавати борг. Сьогодні його сума вже сягає більше 60 млн грн (за нинішнім курсом валюти). А борг ТЕЦ за теплоносій – 27,9 млн грн. Лише на цих двох котельнях ТЕЦ заробляє більше трьох мільйонів за опалювальний сезон. Чому це не може робити комунальне підприємство? Якби було одне підприємство, то була б стовідсоткова можливість обслуговувати кредит ЄБРР. Саме тому я підготував проекти рішень на сесію міської ради про - звернення до ЄБРР з проханням призупинити черкаським підприємствам виплати за кредитами на два роки; - об’єднати ЧТКЕ та ТЕЦ, аби адресно подавати вироблену електроенергію і продавати її не на ринок,а використовувати на потреби міста.
Підписатися
Додати коментар