|
13
лютого
2014
13:06:16
·
Найефективніший спосіб вирішення конфлікту – компроміс
Зрозуміти значення поняття «конфлікт»; обговорити, яке місце займають конфлікти в житті людини, чому вони взагалі виникають та які існують способи їх вирішення допомогла підопічним територіального центру соціальної допомоги Придніпровського району для молодих інвалідів, що перебувають на обслуговуванні у відділенні соціально-побутової адаптації, психолог закладу Аліна Павлюківська.
Вона, зокрема, пояснила, що найбільш загальне визначення конфлікту (з лат. conflictus – зіткнення) – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів. Але більш повне визначення подібних взаємовідносин – це протиріччя, які виникають між людьми, колективами в процесі їх сумісної трудової діяльності через нерозуміння або протилежності інтересів, відсутність злагоди між двома або більше сторонами.
У психології конфлікт визначається як «зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій, окремого епізоду у свідомості, в міжособистісних взаємодіях або міжособистісних відносинах індивідів або груп людей, пов’язане з негативними емоційними переживаннями».
Конфлікт, взагалі, за своєю суттю – це факт людського існування. Більшість людей сприймають історію людства як безкінечну розповідь про конфлікти і боротьбу. Виникнення конфліктів є об’єктивним і неминучим явищем. Адже життя – це постійний діалектичний процес, в ході якого постійно виникають нові проблем та з’являються нові варіанти їх вирішення.
Якщо у стосунках між людьми проблем не виникає, тоді наявним є факт «застою», тобто відсутності розвитку. Взаємовідносини людей, у яких відсутні конфлікти, поступово згасають.
Конфлікти, в свою чергу, оновлюють відносини між людьми, породжуючи відповідальне та небайдуже відношення один до одного. Тому, здебільшого, проблема полягає не в наявності самого конфлікту, а в тому, який характер він носить – деструктивний чи конструктивний – і яким чином він розв’язується.
Деструктивний характер конфлікту передбачає перехід «на особистості», коли кожна із сторін звинувачує в чомусь іншу сторону. Подібна установка не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти партнера, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.).
Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента.
Конструктивний конфлікт базується на виявленні об’єктивних причин непорозуміння, що передбачає врахування різних точок зору на проблему, спільний пошук способів вирішення проблеми тощо. Подібний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва.
В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.
Існують декілька способів (стратегій) вирішення конфліктів:
1.Ухилення – мається на увазі, що людина, здатна передбачати наперед та уникати дій, які провокуватимуть загострення конфліктної ситуації. Така роль пасивного спостерігача притаманна особам, які не зацікавлені у змінах та прагнуть уникнути загострення суперечностей.
2. Згладжування – це тип поведінки, який має багато спільного з попереднім. При цьому, людиною не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються суперечності сторін.
3. Примус – контроль над ситуацією і регулювання її розвитку. При небажаному напрямі розвитку конфлікту, особа, яка наділена владою і повноваженнями, втручається і силовими методами впливає на ситуацію, спрямовує конфлікт у бажане русло.
4. Компроміс – тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники (опоненти) йдуть на взаємні уступки, частково приймають точку зору іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє, залишаючи його відкритим.
5. Вирішення конфлікту – найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Сторони детально ознайомлюються з аргументацією як «за», так і «проти», йдуть на взаємні уступки, складні питання вирішують спільним прийняттям рішень.
Кожному з учасників заняття ця тема була цікава, адже вони часто розповідають про конфлікти із своїми близькими, знайомими, друзями і їм було досить цікаво дізнатись, що собою являє конфлікт.
З надзвичайною увагою підопічні слухали про те, як же можна вирішувати конфлікти, тому їм сподобались ті способи подолання конфліктів, які існують.
Обов’язково, для закріплення інформації, важливо було спробувати ці способи у реальному житті. З цією метою підопічні розділились на пари, та під керівництвом психолога, кожна з пар спробувала застосувати на практиці запропоновані способи вирішення конфліктів. Не у всіх підопічних одразу виходило підібрати слова, які б могли впливати на іншу людину, проте через декілька спроб вони таки справились із завданням. Після його виконання підопічні дійшли згоди, що найефективнішим способом вирішення конфлікту є компроміс.
На завершення заняття, підопічні були дуже задоволені, адже вони змогли зробити перший і вдалий крок до розуміння такого складного і природного феномену як конфлікт, і обіцяли конструктивно вирішувати конфліктні ситуації!
|
Підписатися
Додати коментар