Впродовж останніх тижнів напруга політичного життя та ряд конфліктів і протестних акцій призвела до того, що важливих проблем залишалися на узбіччі громадської уваги. Щоб виправити цей дисбаланс, ми звернулися до міського голови Черкас Сергія Одарича із пропозицією дати відповіді на запитання, які хвилюють наших читачів. Але розпочалася наша розмова із скандальної теми. Враховуючи звинувачення журналістів Валерія Воротніка та Володимира Мамалиги на адресу міської влади, ми попросили міського голову пояснити: і чи могли бути в нього мотиви організовувати замах на життя згаданих товаришів?

— ...Я найменше зацікавлений організовувати замах на представників медіа-групи, що має один із найнижчих рейтингів. Потрібно шукати тих, кому вигідно сьогодні привертати до них увагу. Мені це ні до чого.

Отже, слід шукати інші мотиви. Варто, на мій погляд, звернути увагу і на те, як і який вибуховий пристрій було задіяно, чи розраховували організатори вибуху на знищення людей?.. Сподіваюся відповідь на ці запитання дадуть правоохоронці...

— Сергію Олеговичу, сьогодні в суспільстві відбувається боротьба прихильників принципово різних підходів до виходу із кризи. Монетаристи (Ющенко, Пинзеник) пропонують обмежувати грошову масу відповідно до падіння попиту в економіці, формувати бездефіцитний бюджет тощо. Прибічники так званого кейнсіанства (до них можна віднести і Юлію Тимошенко) прагнуть залучити нові кредити, увімкнути грошовий верстат... А які підходи взяли гору при формуванні бюджету міста?

— Насамперед, зазначу, що у Прем’єра є дві діаметрально різні позиції. Одну вона минулого тижня озвучила на зустрічі з мерами за зачиненими дверима, коли намалювала близьку до колапсу картину. А вже через 2 години, на загальних зборах, розмова та прогнози були набагато оптимістичніші...

Що стосується бюджету Черкас, то його можна назвати бюджетом утримання, проїдання, якщо хочете, виживання.

94-95 відсотків коштів піде на зарплати працівників бюджетних закладів: охорони здоров’я, освіти тощо. А близько 99 відсотків — на заробітні плати та енергоносії. Проте, ми вишукуватимемо кошти для підтримки життєдіяльності міста. Так 173 ліфти на сьогодні вимагають капітального ремонту. 30-40 тисяч обійдеться ремонт кожного з них. Але ми хочемо профінансувати ці необхідні витрати.

Будемо наводити порядок і на дорогах. Виберемо кілька магістралей і замінимо верхній шар покриття, щоб до цих ділянок не повертатися 5-7 років.

Більшість світлофорних об’єктів варто переводити на світлодіодні. Це дасть економію — 30 тисяч гривень на місяць. Але і коштує це не дешево: один об’єкт (6-8 світлофорів) обійдеться у 90 тисяч гривень... Та на такі витрати потрібно йти. Адже вони призведуть до зменшення використання електроенергії у 10 разів, практично до нуля зменшать витрати на обслуговування світлофорів...

На жаль, ми не зможемо продовжити будівництво вулиці Героїв Дніпра, ремонт вулиці Сурікова...

— Навіть для виконання бюджету утримання потрібні значні кошти. Які ж існують резерви наповнення міської казни? Чи буде припинено багаторічне зволікання із вирішенням земельних питань?

— Потрібно працювати з усіма, хто хоче викупити приміщення і землю під об’єктами нерухомості. Це може мобілізувати до бюджету 20-30 мільйонів гривень. Впродовж останнього часу ми значно розчистили авгієві конюшні земельних проблем. Наступного тижня відбудеться чергова сесія міськради, де знову розглядатимуться земельні питання. На сьогодні, практично, всі заявки за 2004 рік розглянуто і ми виходимо на чіткий порядок роботи в цьому напрямку.

Цьогоріч ми плануємо затвердити чіткі стандарти всіх послуг, що надаються населенню. Який документ має бути на вході.., в який термін і яке має бути рішення...

— На сесії міськради говорилося про 28 мільйонів заборгованості суб’єктів господарювання по земельному податку та орендній платі, існують борги забудовників по платежах на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури міста. Як вирішуються ці проблеми?

— 28 мільйонів — значною мірою надута цифра. 22 мільйони — це борг «Азоту», є й інші підприємства, з якими договори оренди землі укладалися попередніми міськими головами без права змін та доповнень. У 90-х роках земля для них не була дооцінена, а відтак, ціна орендної плати є заниженою.

За час мого перебування на посаді міського голови, ні один договір не укладено без можливості перегляду методики визначення вартості оренди... Звичайно, ми судимося з «Азотом» та іншими боржниками. Але реально ми зможемо стягнути близько одного мільйона боргів. Щодня я підписую 5-6 позовів до суду.

Що стосується стягнення внесків із забудовників для розвитку соціальної та транспортної інфраструктури, то є відповідна методика, яка діє.

Із кожного нового будівництва такі платежі мають надходити. На жаль, нині будівництво, фактично, зупинилося.

— Сергію Олеговичу, на одній із останніх нарад ви підтримали пропозицію начальників РЕУ знизити тарифи за квартплату. Коли з’явиться відповідне рішення виконкому?

— Я хочу пояснити, щоб усі зрозуміли, що ініціатива зниження тарифів належить міській владі. Ще два місяці тому я дав доручення керівникам комунальних підприємств знайти можливості до зменшення витрат. РЕУ подали свої пропозиції лише через 1,5 місяці. На спільній зустрічі ми обговорили це питання і дійшли згоди, що тарифи на квартплату можна знизити в середньому на 4-5%. Цей тариф має бути перерахований на кожен із 1206 будинків. Половину цієї роботи вже виконано, а після завершення всіх перерахунків питання розглядатиметься на виконкомі...

— Із конфіденційних джерел стало відомо, що минулого тижня, на зустрічі міських голів (що представляють Асоціацію міст) із Прем’єром, ваші колеги запропонували кандидатуру Сергія Одарича на посаду віце-прем’єра з питань регіонального розвитку. Ви приймете таку пропозицію?

— Така пропозиція була озвучена за півгодини до зборів. Асоціація її ще не розглядала... Думаю, що «ні».

— А які питання обговорювалися на вже згаданій зустрічі із Юлією Тимошенко?

— Ті, що сьогодні викликають найбільшу тривогу. При цьому я був здивований, що Прем’єр була не в курсі, що для бюджетників вдвічі підняті ціни на газ, що держава за 3 місяці не профінансувала освіту і медицину.

Прем’єр дала доручення представникам «Нафтогазу» розібратися із ціною палива для бюджетників, пообіцяла з’ясувати ситуацію із фінансуванням делегованих повноважень. Але виникає питання: а чи знає уряд, в якій країні він живе і що фінансує?..

Ми запропонували внести зміни до адміністративного кодексу, що не переглядався 10 років. Адже штрафи у розмірі 17 гривень нікого не злякають і бюджет не поповнять. Уряд пообіцяв уже днями зміни до адмінкодексу подати на розгляд Верховної Ради. Погодилася Прем’єр із пропозицією внести зміни до законодавства, що регулює плату за оренду землі. Адже нині всі, хто отримав землю у постійне користування у 90-х роках платять мізер, порівняно з тими, хто користується землею з 2002 року. У результаті бюджет втрачає значні кошти. Законодавче врегулювання цієї проблеми може дати по Україні 30-40 мільярдів гривень до бюджетів.

— Коли я збирався на зустріч із вами мені занесли лист від городян. Люди вимагають привернути увагу влади до стад собак, що бігають містом і кидаються на перехожих.

— Ця проблема існує. Торік законодавці заборонили відстріл бродячих тварин. Ми заклали кошти до бюджету на створення притулку, де тваринам роблять щеплення та стерилізацію... Тиждень тому придбали спеціальну рушницю для вилову собак. Сподіваюсь, впродовж місяця дана проблема не стоятиме так гостро.

— Наші читачі цікавляться і тим, коли буде завершено довгобуд пам’ятника Василю Симоненку. Адже городяни бачать, що влада здатна залучати значні кошти на спорудження кам’яних чи крижаних фігур...

— Фестиваль крижаних фігур готувався ще до початку фінансової кризи. Вже у вересні ми домовилися із спонсорами, а у жовтні крига була виготовлена і зберігалася у холодильниках. На той час спонсори мали фінансову можливість допомогти нам із проведенням фестивалю крижаних фігур.

Що стосується пам’ятника Василю Симоненку, то це питання, як говориться, є в порядку дня влади. І тільки відбудеться пожвавлення економічного життя, ми вирішимо цю застарілу проблему...

— Насамкінець, давайте завершимо розмову на позитиві. Що вам вселяє оптимізм? Які рецепти подолання кризових явищ?

— Завдяки заходів щодо економії бюджетних коштів нам вдасться вчасно розраховуватися за енергоносії. У Черкасах немає звичних для інших регіонів відключень газу чи обмеження водопостачання. Відсутня у місті й заборгованість по виплаті зарплат освітянам, медпрацівникам та іншим бюджетникам. Сподівають, так ми відпрацюємо весь рік... А про кризу варто менше думати і говорити. Звичайно, вже не буде бізнесу із 100-200 чи 1000-відсотковою рентабельністю. Рентабельність в 3-5 відсотків для багатьох стане нормою. Але не потрібно лягати на диван, щоб дочекатися кращих днів. Варто працювати, щоб вибороти собі місце в часи пожвавлення економіки.

Р.S. Редакція дякує Сергію Одаричу за розмову. А нашим читачам бажаємо, щоб їм було, де працювати та діждатися кращих часів.

(Це інтерв’ю було надруковано в газеті «Місто» від 25.02.2009р. № 9)