Голова спостережної комісії – секретар міської ради Віктор Горкун  розповів, що під час відвідування Черкаської виправної колонії №62 члени спостережної комісії цікавились станом матеріально-побутового, медико-санітарного забезпечення засуджених, умовами їх праці, навчання та організацією соціально-виховною роботи.
– Ми мали змогу поспілкуватись із багатьма засудженими, запитували, як їм живеться у колонії. Спілкувались із кожним, кого зустрічали на шляху. Чесно кажучи, особливого оптимізму в ув’язнених з приводу їх нової домівки, зрозуміло, годі було й чекати. Загалом скарг на утримання не надходило. Хоча більшість з них казали, що мріють про повернення додому і жалкують про скоєне. Прикро, що через подекуди необдумані дії, вчинені у стані алкогольного сп’яніння, наркотиків  чи під тиском компанії, молоді люди назавжди руйнують своє життя, проводячи кращі роки у місцях позбавлення волі, – наголосив Віктор Іванович. 
На момент візиту комісії у колонії перебувало 1458 осіб. З них – 1396  засуджених та  62 особи з дільниці соціальної реабілітації. Тоді як загалом заклад розрахований на півтори тисячі ув’язнених. Крім того на території ЧВК № 62  відкрита дільниця слідчого ізолятору на 50 осіб.
Під час обстеження комісія дійшла висновку, що умови утримання ув’язнених у камерних приміщеннях,  арештантському  домі,  а також слідчому ізоляторі – задовільні. У спальних приміщеннях підтримується помірний температурний режим.  Хоча певні зауваження перевіряючих стосувались стану приміщень (в яких утримуються ув’язнені), де є потреба провести хоча б поточний ремонт. А також стану інвентарю та спальних місць засуджених, зокрема, необхідності оновити постільну білизну та ковдри.

 

Крім цього відмічено, що у приміщеннях, де утримуються ув’язнені, відчувається стійкий запах від тютюнопаління, погана вентиляція та провітрювання цих приміщень, що є згубним, як  для персоналу установи, так і для засуджених.
Встановлено, що всі утримувані один раз на тиждень мають змогу відвідати баню, де вони миються та здають свою білизну на прання.
В установі є кімната психолого-емоційного розвантаження для підтримки, адаптування до нових умов реабілітації осіб. Кімната оснащена меблями: є дивани, столи, телевізор, відповідна література. Психологи проводять постійно індивідуальну роботу з ув’язненими.
Крім цього, в установі є спортивний зал, де ув’язнені мають змогу зміцнити тіло на саморобних тренажерах, футбольне поле, а також концертний зал, де відбуваються розважальні заходи.

 

Також комісія обстежила приміщення для прийому їжі та кухню,  перевірила меню, норми споживання продуктів харчування.
– Особливих порушень там не виявили. На кухні працюють засуджені із господарчої частини позмінно. Крім цього у колонії випікають свій хліб, який виготовляють ув’язнені. Ним також забезпечують Черкаське СІЗО, – розповів Віктор Іванович.
У медичній частині колонії надається необхідна допомога у міру можливості. Якщо потрібна операція або захворювання складне, тоді засудженого лікують у звичайній лікарні, але під конвоєм.
Також у медичній частині встановлено нове сучасне стоматологічне обладнання. Лікування зубів засуджені можуть отримати платно. Безкоштовно здійснюється лише видалення зуба. Також двічі на рік проводиться флюорографічна діагностика утримуваних, що покращило раннє виявлення та діагностику  захворювань серед засуджених.
– Ми звернули увагу, що в медичній частині залишаються вільними вакансії лікарів: психіатра, нарколога, терапевта, що унеможливлює в повній мірі проводити  медичне обстеження та лікування засуджених осіб. Адже, як пояснює персонал закладу, сюди неохоче йдуть працювати фахівці з міста, – говорить Віктор Горкун. 

 

Начальник  відділу контролю за виконанням судових рішень Черкаської виправної колонії № 62  Андрій Шестопалов розповів, що на території  колонії є п’ять виробничих дільниць (які відвідали члени комісії). Засуджені там працюють у будні з восьмої години ранку і до пів на п’яту вечора. Субота та неділя – вихідні дні.
– Умови праці у нас суворо контролюються, та дотримується техніка безпеки. На виробництві  працюють тільки ті з ув’язнених, хто висловлює бажання. Загалом 380 осіб. Вони отримують заробітну плату, яка в середньому складає 300 гривень, – говорить Андрій Володимирович.
За його словами, цех із пошиття спецодягу укладає договори з фірмами на пошив спецодягу, кошти використовуються на закупівлю матеріалу та внутрішні потреби закладу. У цеху деревообробки засуджені виготовляють здебільшого ящики та піддони. В інших цехах засуджені збирають причепи та будки для транспорту та інші вироби з металу під замовлення. А також виготовляють будівельні матеріали – шлакоблоки, тротуарну плитку, бетонні кільця для колодязів тощо.

 

Під час огляду цехів із пошиття спецодягу комісія відзначила певний виробничий безлад та рекомендувала провести хоча б косметичний ремонт приміщень.
   Увагу членів спостережної комісії привернув той факт: чому з 1458 засуджених, які перебувають у колонії, працює лише частина. Приміром, працівники колонії розповіли, що разом з ув’язненими з господарчої частини (які готують їжу, прибирають та виконують поточну господарську роботу)  та тих, хто працює у цехах, загалом налічується близько 750 засуджених. У членів спостережної комісії виникли запитання: чому не працюють інші засуджені?
– З цього приводу є над чим задуматись і адміністрації установи. Адже дорослі чоловіки, які відбувають покарання у колонії, могли б допомогти закладу у наведенні порядку. І це не лише на виробництві, на території установи, але й у приміщеннях, де вони безпосередньо знаходяться, – наголосив Віктор Горкун. 

 

До речі, у колонії  не лише відбувають покарання, але й здобувають освіту і навіть професію. Тут сформовано 5 класів загальноосвітнього навчання на 60 осіб. Окрім атестату про середню освіту, ув’язнені можуть отримати знання з робітничих спеціальностей: слюсаря-електрозварювальника, токаря тощо. У групах навчається по 15-20 засуджених. Заняття  проводяться в одну зміну, учні забезпечені підручниками, навчальною, довідковою та художньою літературою в достатній кількості. По закінченні їм видається свідоцтво державного зразка.
Примітно, що за тривалий час успішної роботи, гарну поведінку та дотримання правил внутрішнього розпорядку керівництво закладу за можливості рекомендує  переведення таких ув’язнених до дільниці соціальної реабілітації.
Зокрема, під час перебування спостережної комісії у колонії було проведено спеціальне засідання, де члени комісії розглянули клопотання керівництва колонії щодо переведення до такої дільниці трьох засуджених. Поспілкувавшись з кожним із них комісія одноголосно дозволила переведення.
 Дільниця соціальної реабілітації хоч і розташована на території колонії, проте має ряд переваг. Зокрема, засуджені мають змогу самостійно ходити до магазину, який розташований на території закладу, купуючи необхідні продукти (окрім алкоголю). А також на цій дільниці, так би мовити, легші умови перебування засуджених. Крім того для них дозволені щоденні короткотермінові побачення (до 4 годин) з рідними.
Тоді як загальна частина засуджених ненадовго зустрітись з рідними має змогу раз на місяць. Для  цього в колонії виділені спеціальні приміщення, де можуть знаходитися до 8 осіб. Відвідувачі там спілкуються з ув’язненими вільно без огорож та скла на відстані до 1,5 м.

 

А от  тривалі побачення (до трьох днів) дозволяються в колонії ув’язненим раз у три місяці. Для цього виділені 18 приміщень, із них 2 –  підвищеної комфортності. Як правило, користуються ними для зустрічі з дружинами, які чекають своїх чоловіків на волі. Хоча, нерідко у колонії укладаються шлюби і такі кімнати стають місцем, де проходять перші медові дні молодят. В середньому на місяць припадає по 3-4 таких шлюби. Як розповідали працівники закладу, буває, що наречена до свого коханого у колонію приїжджає у справжній весільній сукні та  фаті, родичі розкидають пелюстки троянд і т.д. Тож все по-справжньому.
Хоча після трьох днів подружнього життя у колонії кожен з них іде своєю дорогою: засуджений – у камеру, а новоспечена дружина – повертається додому, очікуючи наступного побачення..

 

Черкаська виправна колонія №62 утворена в березні 1962 року. За класифікацією цей заклад належить до середнього рівня безпеки. Тут тримають чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі на певний строк.