У роботі круглого столу взяли участь священнослужителі на чолі з предстоятелем Православної Церкви України Блаженнішим Епіфанієм, представники міської та обласної влади, науковці, медики, бібліотекарі.

 

Від імені організаторів усіх привітав ректор Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького Олександр Черевко і подарував блаженнійшому Епіфанію картину роботи народного художника Івана Бондаря.

 

У рамках заходу переглянули документальне відео про зв'язок родини Войно-Ясенецьких із Черкащиною. Обговорили життя і актуальність спадщини видатного святителя і медика, його внесок у світову науку та богослів’я, розповідали про передовий досвід сучасних лікарів України та про підготовку майбутніх медиків за підручниками з хірургії святителя-хірурга Луки (Валентина Войно-Ясенецького). Також презентували книгу святого Луки «Наука та релігія», вперше перекладену українською мовою.

 

«Святитель Лука – непересічна особа як для науки, так і для церкви, бо поєднав у собі науковця-хірурга та священнослужителя, – сказав блаженнійший Епіфаній. – Незважаючи на жорсткі переслідування з боку радянської влади, він ніколи не приховував віру в Господа: читав лекції та оперував у підряснику, благословляв хворих і молився перед операціями. Попри численні допити та катування НКВС,  не зрікся віри і під час  багаторічних заслань у Сибіру рятував людські душі й тіла як священник і лікар. Через роки до нас долинає його настанова: «Головне в житті – завжди робити добро. Якщо не можеш робити добро велике, постарайся зробити хоча б мале».

 

«Почесно і знаково, що такий потужний захід проходить саме в нашому місті,  – відзначила заступниця Черкаського міського голови Марина Гаркава. – Від імені очільника нашої громади Анатолія Бондаренка хочу засвідчити, що міська влада робить все можливе для гідного вшанування пам’яті історичних постатей, які жили та працювали в нашому місті. Дійсно, віра і сила допомагають відродитися і роблять українську націю стійкішою:  з її героями, зі святими, всіма людьми, які щиро вірять у свою державу. Дякую всім, хто популяризує видатних особистостей, адже це наше коріння, завдяки якому росте міцне дерево української нації».

 

Насамкінець учасники круглого столу окреслили перспективи подальших досліджень і популяризації наукової та духовної спадщини святителя Луки та інших видатних особистостей Черкащини.

 

Нагадаємо, що Святитель-хірург Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький  (27 квітня 1877 – 11 червня 1961) за життя був доктором медичних наук, православним архієреєм, громадським діячем, педагогом, духовним письменником і проповідником, який поєднав науку та релігію.

 

Його вважають основоположником сучасної гнійної хірургії, асептики та антисептики. Він працював у земських лікарнях віддалених сіл колишнього Радянського Союзу, оперував поранених на фронтах Першої та Другої світових воєн, без антибіотиків лікував гнійні рани та хвороби, зберіг життя десяткам тисяч бійців. Саме він розробив методику місцевої анестезії-знеболення, яку нині широко практикує світова медицина. За його підручниками навчаються студенти медичних навчальних закладів України та інших країн світу.

 

У найтяжчі роки атеїстичного радянського режиму знаменитий хірург став священником. За це переніс 11 років сталінських тюрем, допитів, катувань, принижень, заслання на Далеку Північ. Але його заслуги в медицині були такими вагомими, що він був удостоєний високих державних нагород того часу.

 

Поряд із більш як 50-ма науковими працями з хірургії та анатомії святитель-хірург Лука написав кілька унікальних богословських трактатів і 12 томів духовних проповідей.

 

Доля святого Луки та його родини пов’язана з багатьма регіонами колишнього СРСР, в тому числі з Черкащиною. Зокрема, 1908 року він працював земським лікарем у селі Деньги Золотоніського району і жив тут разом із сім’єю. Родом з Черкащини була його дружина Анна Ланська. У Свято-Троїцькому соборі Черкас була охрещена їхня донька Олена. На вулиці Суворова (нині Байди Вишневецького) жили з родинами брати святителя – юристи Володимир і Павло Войно-Ясенецькі. У нашому місті доживали віку й поховані його батьки Фелікс Станіславович і Марія Дмитрівна та сестра Ольга.