|
23
січня
2023
12:00:23
·
22 січня виповнилося 107 років з дня народження Данила Нарбута
22 січня минуло 107 років з дня народження Данила Нарбута – Народного художника України, лауреата Шевченківської премії, художника театру, живописця, Почесного громадянина міста Черкаси. За 33 роки життя в нашому місті Данило Георгійович став частиною великої історії Черкащини та України.
Життєвий шлях митця був непростим і тернистим… Він народився у російському Петрограді (нині Санкт-Петербурзі) в патріотичній родині відомого художника Георгія Нарбута, де шанували українську історію, культуру й традиції. Коли хлопчику був 1 рік, родина переїхала до Києва.
Його тато був професором і ректором української Академії мистецтв, першим повернув Україні княжий Тризуб як символ держави, створив перші в часи УНР поштові марки, оформив перші українські паперові грошові купюри.
На жаль, у 4 роки Данило залишився без батька. Завдяки опіці відомих художників Антона Середи та Федора Кричевського обрав шлях театрального декоратора, швидко виробив власний художній почерк.
Вже у 14 років Нарбут працював у майстерні Київського театру опери і балету, практично повністю себе утримуючи. Згодом закінчив курси театральних художників при Всеросійській Академії мистецтв. У 20 років як асистент художника Семена Евенбаха оформлював виставу «Наталка Полтавка» для Москви, брав участь в оформленні вистав до першої декади Української літератури і мистецтва у столиці СРСР.
1936 року Данило Георгійович був репресований. Відбув 2 роки ув'язнення у виправно-трудових таборах посиленого режиму на Біломорканалі. Після звільнення працював у театрах російських міст Єйська й Златоуста.
Брав участь у радянсько-фінській та Другій світовій війнах, був командиром відділення розвідки. Потрапив у оточення, перебував в окупації.
Хоча московсько-радянську владу й не любив (за окупацію і русифікацію рідної України), але зброю не кидав і на бік ворога не переходив. А пізніше Данило Нарбут став сотником Української Повстанської Армії на псевдо «Голуб»…
Йому довелося пережити майже рік концтаборів у Австрії, звідки його звільнили в травні 1945-го.
У мирний час Данило Нарбут працював художником-сценографом багатьох театрів України: Києва, Житомира, Ковеля, Коломиї, Чернівців, Луганська, Івано-Франківська.
1965 року його призначили головним художником Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Данило Георгійович пропрацював у нашому місті 33 роки, брав активну участь у культурному й громадському житті Черкас.
У творчому доробку майстра – оформлення близько 250 вистав за творами вітчизняних та зарубіжних авторів, які вражали яскравістю, оригінальними й сміливими рішеннями. Серед тих, які втілив майстер саме в Черкасах: «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги, «Пізня любов» Олександра Островського, «Сорочинський ярмарок» та «Ніч під Івана Купала» за Миколою Гоголем, «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської.
Окрім роботи в театрі, Данило Нарбут знаний як художник.
«Творчість Данила Нарбута глибоко національна, сформована на самобутніх традиціях українського малярства, де переважали етнографічні мотиви й українські історичні сюжети, – говорить директорка Черкаського обласного художнього музею Ольга Гладун. – Він створив серію полотен, присвячених давній історії та життю волелюбного козацтва, серію портретів гетьманів та полковників України доби козаччини, відродженню народних традицій та звичаїв. Навіть на його власному жартівливому прапорі з гаслом «Ловись, рибка, велика й маленька…» були намальовані синьо-жовтий та червоно-чорний прапори, на які він рівнявся усе своє життя…».
За портретні серії «Сподвижники Б. Хмельницького», «Гетьмани України», філософсько-історичне полотно «Страшний суд», за високохудожні картини «Вибори кошового» та «Покрова Богородиці» художник отримав Шевченківську премію.
У 1996–97 роках, з нагоди 80-річчя художника, виставки його робіт пройшли в багатьох областях України.
Рідні згадують веселу вдачу та гостинність Данила Георгійовича. Розповідають, що двері його квартири ніколи не замикались на ключ. Увечері, коли художник приходив із творчої майстерні, в гості до мудрого та щедрого «Діда» (як називали його друзі) приходили сусіди, художники, режисери, актори, поети з усієї України та з-за кордону.
«Дідусь Даня працював у своїй майстерні з п’ятої ранку і до післяобідньої пори, – згадує онука художника Леся Нарбут. – Він цим жив. Творити було необхідністю, як дихати. Був дуже зосереджений, коли малював, до кожної роботи серйозно готувався – читав багато літератури, щоб зобразити найменші цікаві деталі».
Помер Народний художник України 3 березня 1998 року. Похований у Черкасах. Того ж року був нагороджений пам'ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» I ступеня та званням «Почесний громадянин міста Черкаси» – «за неоціненний внесок у відродження духовності України та культурної спадщини для нащадків багатьох поколінь Черкащини, як визнаний авторитет в сценічно-декоративному мистецтві та взірець патріотичного ставлення до рідного міста».
Нині ім’я Данила Нарбута носить Черкаська художня школа. На фасаді будинку №32 по вулиці Б. Вишневецького, де мешкав Данило Нарбут, розміщена Пам'ятна дошка. Одну з вулиць обласного центру названо Нарбутівською – на честь батька й сина, знакових для України художників.
У Черкаському обласному художньому музеї було створено меморіальний музей Данила Нарбута, де розміщено картини про історію України від язичницької й давньохристиянської Русі до часів Козаччини та Визвольної боротьби ХХ століття.
Роботи народного художника України з серій «Черкаський базар», «Гетьмани України» та «Квіти України» можна побачити на 4 поверсі обласного краєзнавчого музею.
За підтримки Черкаської обласної державної адміністрації створений альбом репродукцій Данила Нарбута.
На стіні Черкаського вищого професійного училища знаходиться 200-метровий мурал за творами легендарного художника.
|
.jpg)
Підписатися
Додати коментар