1. Внесені зміни в Додатки до програми в частині забезпечення прав, що гарантуються, зокрема, Конвенцією про права осіб з інвалідністю, на професійну реабілітацію (що є важливою складовою комплексної реабілітації) осіб з інвалідністю, які досягли пенсійного віку.

До прийняття цих змін була відсутня можливість для зазначеної категорії громадян отримувати послуги з професійної реабілітації, у зв’язку з чим управління соціального захисту населення та реабілітаційні установи відмовляли таким особам в наданні послуг із професійної реабілітації з аргументацією щодо відсутності відповідної норми у Додатках до програми.

2. Відповідно до статті 17 Закону України „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні44 (далі - Закон), статті 26 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (далі - Конвенція), наказу Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 855 „Деякі питання комплексної реабілітації осіб з інвалідністю44, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 01.09.2016 за № 1209/29339 (зі змінами), реабілітаційними установами, що належать до сфери управління Мінсоцполітики та органів соціального захисту населення (державного, регіонального, місцевого рівнів), з 2016 року проводяться активні заходи з реалізації державної політики щодо впровадження моделі комплексної реабілітації (абілітації) та попередження інвалідності (раннього втручання).

У зв’язку з цим Порядок надання інвалідам, дітям-інвалідам і дітям віком до двох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, реабілітаційних послуг, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №80 (у редакції постанови Кабінету Мініістрів України від 11.12.2013 № 921), потребував осучаснення.

Таким чином, окрім зміни назви Порядку:

– розширено вікову категорію дітей, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, з двох до трьох років.

Довідково: з наукової і практичної точок зору, корекційні та профілактичні програми щодо попередження інвалідності цієї категорії дітей є багатовекторними та комплексними і сприяють інтеграції дитини в освітнє середовище (соціум). За медичними показниками та психолого- педагогічними оцінками, саме до трирічного віку можна адекватно оцінити стан дитини, скоординувати дії фахівців, реалізувати заплановані реабілітаційні заходи та отримати вагомі результати. Раннє втручання сприяє не тільки успішному розвитку, але й адаптації дитини та її батьків до повноцінного життя в суспільстві.

– замінено поняття „реабілітаційні послуги“ поняттям „послуги з комплексної реабілітації (абілітації)“ у зв’язку з тим, що реабілітаційні установи з метою практичної реалізації Конвенції, Закону та інших підзаконних актів у цій сфері вже надають послуги з комплексної реабілітації (габілітації,. ефективність яких доведено завдяки можливостям одночасного застосування різних видів реабілітаційних заходів, виходячи з реальних потреб кожного отримувача послуг;

– збільшено для органів (установ), що приймають рішення про направлення (зарахування) отримувачів на комплексну реабілітацію (абілітацію), терміни опрацювання документів (з трьох робочих днів до п’яти). Це сприятиме належному формуванню пакетів документів та забезпеченню їх детального аналізу;

– оптимізовано перелік документів для прийняття рішення щодо направлення та зарахування отримувачів на комплексну реабілітацію (абілітацію) шляхом зменшення кількості тих, що втратили актуальність, а також доповнення цього переліку документами, необхідними для організації реабілітаційного процесу.

Відповідно до Порядку отримувач або його законний представник обов’язково подає Виписку № 027/о незалежно від того, яких видів реабілітаційних послуг (під час комплексної реабілітації/габілітації) потребує отримувач (стосується осіб з інвалідністю, які досягли повноліття, дітей з інвалідністю (до 18 років), дітей віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності).