|
09
лютого
2011
10:15:04
·
Нова мерія. У міськраду громадян просто так не пускатимуть, саму будівлю перебудують, а ще з’явиться ратуша… (частина друга)
Про перебудову у міськвиконкомі (у прямому і переносному значенні) та про те, як це вплине на громадян - у другій частині інтерв’ю з керуючим справами виконавчого комітету Черкаської міськради Миколою Кудрявцевим. Нагадаємо, що перша частина інтерв’ю більше стосувалася скорочення чиновників.
– Складовою реорганізації в міськвиконкомі є документообіг. Можливо, усе це перекладання паперів переходитиме у електронний формат?
– Якщо просто взяти нинішній документообіг і перекласти в електронну форму, то це буде щось схоже на те, якби селянин орав трактором, але впрягав туди і коня. Тобто ми будемо робити абсолютно ті самі функції, але папірець йтиме просто в електронному виглядів. Кількість не зменшиться. А мета ж у тому, щоб реорганізувати функції взагалі, прибрати зайві. Мені здається, що це важче, ніж організувати систему управління районами. – Декілька слів стосовно впровадження пропускної системи у міській раді. – Це пов’язано зі змінами в організації прийому громадян. Тобто мова ні в якому разі не йде про обмеження доступу громадян до чиновників. Справа в тому, що система повинна контролювати і самих працівників виконавчого комітету, забезпечувати облік робочого часу. Інше питання – усі чули про прикрі випадки, які були підставою для звинувачення чиновників у корупції. Ніщо інше не може завдати більшої шкоди іміджу державної установи. Такі випадки можуть мати місце, зокрема, і тому, що нині будь-яка людина може прийти до будь-кого в міськвиконкомі з будь-якою метою. А чиновник на робочому місці повинен приймати документи виключно у тих межах, у яких він виконує свої функції. Не можна перетворювати службовий кабінет на приймальню для своїх якихось особистих зустрічей. Треба потік громадян, що приходять до чиновників, впорядкувати. У свою чергу, стосовно чиновників, то має бути зафіксований час, коли громадянин приніс йому документ, повинно десь зазначатися, коли громадянину слід прийти за відповіддю. Усе це пов’язано зі стандартизацією послуг. Як діятиме пропускна система? Перший період вона діятиме в тестовому режимі. Ми визначимо хто повинен, а хто ні спілкуватися з громадянами. Навіщо, наприклад, діловоду або бухгалтеру приймати відвідувачів? Зараз у нас пропускної системи немає і деякі громадяни ходять по поверхах, відкривають кабінети і розпитують, як їм вирішити те чи інше питання.
– Як, все-таки, на практиці буде втілена ця пропускна система? Буде у фойє стояти людина і усіх запитувати, куди їм треба?
– Поки що плануємо зробити так, щоб громадянин, прийшовши, показував документ, що засвідчує особу, а йому видаватиметься тимчасова перепустка. Коли відвідувач ітиме назад, то він повинен буде вкинути цю перепустку у спеціальний приймач. Тобто мова не йде про обмеження доступу. Ми так аналізуватимемо те, хто до кого звертається. Бо є посадовці, які приймають таку кількість людей, яку вони не повинні приймати. Не виключено, що коли наступного року перебудуємо будівлю міськвиконкому (зараз замовляємо проект перебудови), то лише перший і другий поверхи будуть зоною для прийому громадян. Врешті-решт пропускна система діятиме таким чином, щоб доступ до поверхів, де не здійснюється прийом громадян, де працюють чиновники над внутрішніми питаннями, був обмежений. У подальшому ми можемо запровадити до таких поверхів наступний доступ: до відвідувачів викликатиметься з того чи іншого поверху особа, яка забиратиме громадянина під свою відповідальність. – Я чув розмови і про встановлення електронного табло у фойє для більшої поінформованості громадян. – Так, там мають бути встановлені два монітори, що транслюватимуть інформацію. Бо багато людей ходять по поверхах позбавлені інформації. Те, що у нас в коридорі на першому поверсі на стендах розміщені аркуші з інформацією, не допомагає. Слід зробити інформаційну зону, де будуть нормальні великі стенди, де буде розміщений графік прийому громадян, де можна буде взяти роздаткові матеріали. Концепція інформаційного наповнення розробляється. – Що включатиме в себе проект перебудови міського Будинку рад? – У цьому році ми закладаємо кошти на проект перебудови будівлі, оскільки вона абсолютно не відповідає своєму призначенню Тут дуже маленькі площі першого поверху і холу. Це створює незручності для прийому громадян. Наступні поверхи також побудовані нераціонально. Перший-другий поверхи треба перебудовувати, зносити перестінки, ущільнювати, щоб розмістити там більшу кількість працівників. Крім того, ви бачите, що робиться з зовнішнім виглядом будівлі. Он у мене на полиці лежить «артефакт» – камінець, що відколовся від фундаменту і впав під вікна (камінець величиною з кулак – Ред.). Я на нього дивлюся і згадую, що нам потрібен ремонт фасаду. Також використовував його як аргумент на обговоренні програми розвитку міста - адже таке може і на голову комусь впасти. Щодо ремонту. У нас нині купа проблем з дахом. Він плаский, а тому непрактичний: на сонці тріскається, потім протікає. Тож плануємо зробити надбудову типу мансарди. Плануємо зробити нормальну сесійну залу, щоб депутати не засідали в обласному Будинку рад, залу для прес-конференцій, для семінарів. Технічне оснащення якоїсь кімнати нічого не вирішить, тут потрібна саме перебудова. А щодо зовнішнього вигляду будівлі, то робитимемо ремонт і утеплення фасаду. На всі роботи закладаємо 150 тисяч гривень. До речі, стосовно зовнішнього вигляду будівлі. Хочемо зробити таку вежу, що виходитиме на бульвар Шевченка. Перемістимо, можливо, туди сходову клітину, зробимо рекреації з оглядовими майданчиками. Бо нинішня ж будівля – типова для свого часу. Її перебудова навіть зовнішній вигляд центру міста змінить.
– Буде така собі ратуша?
– Це ж і мається на увазі. От ви були у Львові? Львівська будівля міськради має ратушу. Звичайно, ми таку вежу не будуватимемо. Але наша будівля матиме цілком інший вигляд після ремонту. Між іншим, забудуємо і той простір, ту букву «W», що виходить на бульвар. Від того непотрібного простору тягне холодом аж до п’ятого поверху. Уточню: усі ці плани лише на рівні проекту.
– Коли у ЗМІ виходила публікація про найдивніші укази чиновників, то одним з таких була заборона їсти за робочим столом. Одразу з’явилися коментарі під заміткою типу «А де ж їсти, якщо немає столової?». Далі коментатори завели іншу розмову, мовляв, про те, що влада збирається витрачати гроші на чайники, на якісь принтери. І досить багато коштів…
– Стосовно того, що не можна їсти в кабінетах, то я не працював тут тоді, коли була ця вказівка. Але одна справа з’їсти на робочому місці печиво, а інша – коли людина починає гріти борщ. Якщо людина після цього буде вести прийом, то як не крути, а їжею пахнутиме. До речі, коли тут в міськраді була столова, то аромат їжі заповнював усю цю «прекрасну» будівлю. Можна ж якось організовано забезпечувати харчування чиновників. Не обов’язково для цього утримувати цілий блок для приготування їжі. – А як же закупівля чайників? – Ви знаєте, найближчі кільканадцять років цього точно не буде. От у мене стоїть чайник, то його купував, мабуть, Микола Шкарабура чи хтось з попередніх заступників. Але я впевнений, що на цей чайник програма соціально-економічного розвитку не поширювалася. Тож це нісенітниця. А от стосовно оргтехніки, то плани є. Техніка необхідна для роботи! Це об’єктивна потреба. От коли юрист п’ять хвилин відкриває інформаційний ресурс «Ліга-Закон» на комп’ютері, то покращувати такий стан справ необхідно. І ту не до жирування. Треба купити більш функціональні пристрої, потужні принтери. Ми на 30 маленьких принтерів витрачаємо набагато більше коштів на їх ремонт, заправку, ніж ми б витратили на два дорогих, але нормальних апарати. – Знаю, до котрої години ви працювали під час виборів. А до котрої години ви працюєте зараз? – Знаєте, багато часу забирає спілкування. Якщо нарада закінчується чітким планом дій і призначається відповідальний, то це продуктивна нарада. Але інколи доводиться витрачати дуже багато часу на те, щоб пояснити людям свою думку. Це може тривати досить довго. А вже під кінець, коли всі «мертві», починається продуктивний період. Тож додому часто йду близько восьмої вечора.
Від «Прочерку». Ми спілкувалися з паном Миколою до нещодавньої сесії міськради, тож актуальними були питання і про пірнач для мера, як атрибут влади, і про вручення на 16-річчя юним черкасцям подарунків у вигляді прапора міста та держави. Микола Сергійович підтримував усі ці пропозиції до програми соціально-економічного розвитку міста.
– Сенс подарунків був у тому, щоб молодь відчувала певну причетність до того, що відбувається у місті, державі, щоб пишалася не лише кількістю розважальних центрів у місті чи роботою на гарному заводі. Вручення прапорів при досягнення громадянами повноліття відбувається у країнах Європи. Це потужний патріотичний захід: людина починає відчувати себе частиною громади. До речі, я спілкувався зі школярами, багато казали, що це було б «круто»… – зазначав тоді у розмові Микола Кудрявцев. Були у нього свої аргументи і стосовно придбання для мера пірнача тощо. Мовляв, символи влади є у багатьох інших мерів міст, а не лише у президента. Однак більшість депутатів міськради відкинули ці пропозиції. Але молодий соратник мера вірить, що з часом вдасться знайти підтримку і цих ініціатив... Назарій ВІВЧАРИК Вівторок, 08 лютого 2011
|
Підписатися
Додати коментар