Нагадаємо, в лютому минулого року в рамках декомунізації міський голова Черкас Анатолій Бондаренко підписав розпорядження про перейменування частини вулиць і провулків. Серед таких був і провулок Тельмана. Йому дали нову назву – вулиця Братів Чучупаків – на честь військових та громадських діячів часів УНР, отаманів полку гайдамаків Холодного Яру. Утім, одна з тамтешніх мешканок через суд намагалася визнати розпорядження протиправним у частині перейменування провулку Тельмана та скасувати відповідний пункт. 29 листопада 2016 року Соснівський районний суд Черкас виніс постанову про відмову в задоволенні її позовні вимоги. Утім, жінка з цим не погодилася й подала апеляцію.  Та й суд апеляційної інстанції лишив скаргу черкащанки без задоволення.

 

 

 

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до міського голови м. Черкаси Бондаренко Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ОСОБА_3 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до міського голови міста Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати в частині перейменування провулку Тельмана в місті Черкаси Розпорядження міського голови міста Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича від 22 лютого 2016 року № 29-р «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси» та визнати недійсним пункт 52 Переліку об'єктів топоніміки, що перейменовуються - додатку до Оскаржуваного розпорядження.

 

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до міського голови м. Черкаси Бондаренко Анатолія Васильовича про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям міським головою м. Черкаси на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» Розпорядження від 22 лютого 2016 року № 29-р «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси», яким перейменовано об'єкти топоніміки міста Черкаси згідно з додатком.

Позивач, яка є жителем м. Черкаси та проживає по провулку вулиці Братів Чучупаків (назва до перейменування - провулок Тельмана), звернулась до суду з позовом про скасування в частині вказаного вище розпорядження відповідача у зв'язку з тим, що перейменування провулку було здійснене з порушенням правил проведення громадських слухань.

В додатку наведено перелік об'єктів топоніміки міста Черкаси, що перейменовуються, зокрема в пункті 52 Додатку провулок Тельмана перейменовано на вулицю Братів Чучупаків.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне розпорядження в оскаржуваній частині є правомірним, оскільки його прийняття було здійснене з дотримання встановленої процедури, а саме проведення громадських слухань, а позивач мала можливість реалізувати свої права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

21 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» № 317-VIII від 09 квітня 2015 року, яким, зокрема, було засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Відповідно до підпункту "є" пункту 4 ч.1 статті 1 Закону № 317-VIII символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Пунктом 7 статті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 317-VIII зобов'язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київські та Севастопольські міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку провести громадські слухання та подати на розгляд ВРУ пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Крім цього, передбачено, що у разі якщо протягом строку, визначеного абзацами першим і другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", сільські, селищні, міські ради або сільські, селищні, міські голови населених пунктів на території відповідної області в установленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" порядку не здійснять перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Згідно ч.11 статті 5 Закону № 2604-IV перейменування географічних об'єктів здійснюється, зокрема, у випадку необхідності приведення назви географічного об'єкта у відповідність із вимогами Закону № 317-VIII.
У частині 12 статті 5 Закону N 2604-IV зазначено, що перейменування географічних об'єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об'єкти, відповідно до закону про референдуми. Перейменування географічних об'єктів, пов'язане з необхідністю приведення назв таких географічних об'єктів у відповідність із вимогами Закону № 317-VIII, здійснюється у порядку, встановленому Законом N 317-VIII.

Відповідно до ч. 4 статті 1 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» питання, пов'язані з приведенням раніше присвоєних об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки.

Частиною 5 статті 3 цього Закону передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі- Порядок № 989).

Згідно положень пунктів 2 та 3 Порядку № 989, громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.

Згідно частини 5 Порядку рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених ЗУ «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці. Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб'єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятий спосіб.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що при вирішенні питання щодо перейменування географічних об'єктів повинне здійснюватися після проведення громадських слухань з цього питання.
Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Розпорядження міського голови від 21 грудня 2015 року № 299-р «Про призначення громадського обговорення», інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси було оприлюднене 21 грудня 2015 року на веб-сайті Черкаської міської ради. Вказане інформаційне повідомлення містило інформацію про те, що круглий стіл щодо перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси за участі науковців, громадськості та ін. відбудеться 26 січня 2016 року о 15-00 год. Місце проведення: м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, каб. 206.

З огляду на те, що Інформаційне повідомлення було оприлюднене 21 грудня 2015 року, круглий стіл проведено 26 січня 2016 року, а розпорядження міського голови прийнято 22 лютого 2016 року, тобто через два місяці з моменту інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, як то і визначено Порядком проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, колегія суддів вважає, що відповідач діяв правомірно та жодним чином не порушив норми законодавства.

Належних доказів протилежного суду надано не було і матеріали справи не містять.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 17 КАС України передбачена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

 

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відсутні порушення прав та інтересів позивача спірним Розпорядженням міського голови міста Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича від 22 лютого 2016 року № 29-р «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Черкаси», доказів цього суду не надано.

Таким чином, відсутність порушеного права, встановленого при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що даний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Правова позиція по даному питанню висловлена в постанові Верховного суду України від 10 квітня 2012 року у справі № 21-1115во10, за змістом якої Верховний Суд України, проаналізувавши положення ч.1 статті 2 та статті 17 КАС України, вказав, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням". Тобто, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є підставою для відмови у позові.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Відтак при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України суд,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року - залишити без змін.