Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, які надходять від природних та антропогенних джерел. Антропогенне забруднення визначається різноманіттям видів та кількістю джерел. Загальний стан навколишнього природного середовища в м.  Черкаси загалом характеризується як стабільний. Забруднення атмосферного повітря відбувається підприємствами та котельнями, також додається забруднення автомобільним транспортом, основними причинами якого є застарілі конструкції двигунів, характер палива (нафтопродукти, а не газ), відсутність на транспортних засобах каталізаторів знезараження відпрацьованих газів двигунів. У відпрацьованих газах, що викидаються автомобілями, до 280 різних шкідливих речовин серед яких особливу небезпеку становлять бензапірен, окиси азоту, свинець, ртуть, альдегіди, окиси вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні. Автотранспорт також спричинює негативний вплив акустичним (шумовим) забрудненням на центральних магістралях. Найбільш ефективним засобом від шуму та вібрації є озеленення міста.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.99 р. № 343 «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря» основний обов’язковий обсяг визначень забруднення атмосферного повітря припадає на речовини, які мають найбільше розповсюдження: пил, двооксид сірки, оксид вуглецю, двооксид азоту, формальдегід, бенз(а)пирен, свинець. Визначення специфічних забруднюючих речовин проводиться за рішенням міськвиконкому з урахуванням екологічної ситуації та виробничої специфіки підприємств міста. Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, яка має 3 пости спостереження у м. Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин.
За даними постійних спостережень в 2010 р. в м. Черкаси по діоксиду азоту найбільші середньомісячні концентрації були в травні та серпні. По аміаку найбільші середньомісячні концентрації зафіксовані у червні та липні. В річному ході відмічено зниження середньомісячних концентрацій по аміаку в другому півріччі.
Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по пилу в літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної запиленості на відкритому грунті. Найбільш забрудненими залишаються район «Д» та центр міста. Високе забруднення (вище 5 ГДК м. р.) у 2010 році у місті не зафіксовано.

В порівнянні з 2009 роком збільшились середньорічні концентрації по оксиду вуглецю на всіх постах вдвічі, по сірководню в мікрорайоні «Д» та південно-західному мікрорайоні вдвічі та по аміаку у 1,2 та 1,3 рази.  По формальдегіду середньорічна концентрація зменшилася на ПСЗ № 3 у 1,2 рази. По іншим домішкам рівень забруднення суттєво не змінився.
Максимальні концентрації в порівнянні з 2009 роком збільшилися по діоксиду азоту у 2,3 рази, по оксиду вуглецю та азоту у 1,3 та 1,5 рази, по аміаку  у 1,4 рази, по толуолу та ксилолам у 4 та 2 рази. Зменшилися по діоксиду сірки у 2 рази, по формальдегіду у 1,3 рази.
Тенденція зміни середнього рівня забруденння атмосферного повітря за останні 5 років характеризувалась зниженням по всім домішкам крім сірководню та оксиду вуглецю. По важким металам збільшененя спостерігалося по міді, залізу, нікелю та свинцю.
Комплексний індекс забруднення за 2010 рік склав 5,43 (5<ІЗА<8), що вважається приблизно рівним середньому забрудненню (у 2009 році – 5,64). Зниження ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по формальдегіду.

 

                                                          Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2010 рік