За життя Алім Ситник встиг зробити безліч добрих справ. Майже чотири десятиліття він працював директором і режисером Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, його й досі люблять і пам’ятають у нашому місті. На відкритті меморіальної дошки Аліму Ситнику зібралися його рідні, друзі, колеги по роботі в театрі, чимало представників ЗМІ.
Багато теплих, доброзичливих слів було висловлено на адресу Аліма Івановича під час урочистого заходу.
Його згадували як високодуховну, мудру, виважену людину, вимогливого до себе особисто та до акторів театру художнього керівника.
Розповідали, що за 38 років роботи в черкаському театрі Алім Іванович поставив аж 70 вистав ( та ще 17 – у кіровоградському театрі, де працював відразу після закінчення навчання в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого).
Останні з його постановок: «Вишневий сад» Антона Чехова, «Варавва» Мішеля де Гельдерода, «Поминальна молитва» Г.Горіна, «Остання мить» С.Носаня, «Князь Ярослав» І.Кочерги.
Велику увагу режисер приділяв творчості Т.Г.Шевченка, зокрема, в доробку його вистав значилися «Гайдамаки», «Стіна».
Згадуючи Аліма Івановича, директор драмтеатру Володимир Осипов (на знімку зліва) наголосив, що й досі зі сцени не сходять з дюжину Ситникових вистав. От і сьогодні, у 75-й день народження Аліма Ситника Черкаський академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка вшанує пам'ять геніального режисера показом його вистави «ТЕВ’Є-МОЛОЧНИК» (ПОМИНАЛЬНА МОЛИТВА), що розпочнеться о 18.30. Прем’єра цієї вистави відбулася 24 роки тому!
Із непідробною повагою про свого вчителя відгукнувся і режисер-постановник, в. о. художнього керівника Черкаського драмтеатру Сергій Проскурня (на знімку - справа), який, зокрема, наголосив, що Алім Іванович, як ніхто інший, умів радіти успіхам своїх колег-режисерів – як старших за віком і досвідом, так і однолітків та молодих фахівців.
Запрошений до слова, звертаючись до учасників меморіального заходу, міський голова Черкас Олег Одарич, зокрема, наголосив: «Дорогі друзі, черкасці. Мені дуже приємно, що сьогодні ім’я одного з шанованих, поважних черкасців, який жив і творив у нашому місті, залишив після себе багату духовну спадщину, знайшло сьогодні відображення на багато років на стіні будинку, де ця людина жила. Алім Іванович Ситник – це людина, без якої сьогодні ми, напевне б, мали черкаський драмтеатр, але він був би дещо іншим, або й суттєво іншим. І його віддані театру 40 років залишили абсолютно яскравий його образ, сформували характер творчого колективу. Я вже не кажу, власне, про самі вистави та постановки, які буди здійснені ним на черкаській сцені. Я вважаю, що це дуже важливо, щоб ми вшановували своїх земляків, які жили і творили багато років тому, і наших сучасників, які створювали наше місто таким, яким воно є сьогодні. Це необхідно для того, щоб майбутні покоління знали історію рідного краю, свого міста. А історія міста – це історія конкретних людей, конкретних життів, подій».
Міський голова подякував колективу театру, який виступив з ініціативою увіковічення пам’яті про своїх колег, які передчасно залишили наш світ.
Нагадаємо, що раніше меморіальні дошки встановлено на честь народного художника України, лауреата Шевченківської премії Данила Нарбута та народної артистки України Надії Попової.
«Мені дуже приємно, що черкаський театр є одним із найбільш прогресивних колективів, які готові експериментувати, шукати нове, втілювати його на сценічних майданчиках. Переконаний, що це Алім Іванович прищепив вам цю готовність до експерименту», – зауважив Сергій Одарич та побажав акторам театру подальшого творчого розвитку і вдячних глядачів.
Автор меморіальної дошки, художник Людмила Шалімова-Гадзенко (
на знімку - зліва) розповіла, як їй працювалося над створенням меморіальної дошки: «
Ви можете звернути увагу на книжку, яка символічно визначає драматургію, з іншої сторони – маску. Літера А – це перша літера алфавіту і перша літера імені Аліма Івановича».
А дружина Аліма Івановича – Світлана Матвіївна подякувала всьому колективу театру, який підтримує її всі ці роки, відколи його не стало.
– Коли працював Алім Іванович, я все про всіх вас знала, що було доброго, що поганого. Ми з ним прожили 50 років разом. Дякую вам усім. І нехай Алім Іванович пішов так рано із життя, але я рада, що його колектив продовжує працювати. Я бажаю усім вам здоров’я, наснаги, творчих злетів і всього найкращого, – побажала Світлана Ситник.
Згадуючи чоловіка у розмові з журналістами, вона розповіла, що хоч на роботі він був суворим та вимогливим, вдома – цінував кожну хвилину проведену із родиною, а з нею був ніжним та уважним. Вони закохалися ще у 8-му класі, одружилися, коли їм виповнилося по 22 роки і прожили півстоліття щасливого сімейного життя.
Підписатися
Додати коментар