|
21
березня
2014
09:14:15
·
«Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка»
20 березня 2014 року у територіальному центрі соціальної допомоги Придніпровського району відбувся вечір, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, для молодих інвалідів, що перебувають на обслуговуванні у відділенні соціально-побутової адаптації.
Тарас Григорович – унікальне явище української культури. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливості культури нашої країни, адже саме цей український поет та художник залишив один з найбільших вкладів у світову культуру.
Він першим в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення. Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, залучила її до кращих досягнень світової літератури. Тільки літературна спадщина Шевченка – це «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», уривки драматичних творів, щоденник та листи.
Тарас Шевченко – не тільки поет, а й драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, художник (живописець, гравер).
Кобзар є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено більше 160). Талант Шевченка надзвичайно широкий, багатогранний.
Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Ось як про нашого Тараса Шевченка відгукуються іноземні митці: «Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка». Назім Хікмет, Туреччина; «Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі». Якубець, Польща. І таких відгуків можна навести тисячі.
З 1918 року вшанування пам’яті Великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва.
Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім’я видатного сина українського народу – Тараса Шевченка.
Вечір видався надзвичайно насиченим та цікавим. Спочатку підопічні бурхливо обговорювали біографію Тараса Григоровича. Кожен хотів розповісти чи дізнатись якусь нову та цікаву інформацію із життя поета, яка стосувалась більшою мірою його особистого життя. Їх цікавило якою людиною Кобзар був у реальному житті. На допомогу прийшли короткі відеоролики в яких розповідалось про різні аспекти життя та творчості Шевченка.
Потім підопічні виявили бажання продекламувати деякі із своїх улюблених віршів поета.
На завершення відбулося знайомство учасників із художніми роботами Шевченка.
Важко переоцінити значення творчості Тараса Шевченка для української літератури. Цей національний поет глибоко розкрив душевне багатство українського народу, осмислив минуле, сучасне й майбутнє України.
Творчість Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, тому що для українців всіх наступних поколінь Великий Кобзар став могутнім джерелом національної свідомості, символом України.
Учасники вечора,присвяченого 200-річчю з дня народження відомого всьому світу земляка, не залишилися байдужими до його величного духу. Кожен із них був натхненний творчістю Великого Кобзар, його незламним прагненням до свободи та кращого життя!
|
Підписатися
Додати коментар