|
14
грудня
2013
11:21:00
·
Підопічні Придніпровського терцентру цікавляться зарубіжною культурою
13 грудня 2013 року в територіальному центрі соціальної допомоги Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в рамках гуртка «Кінозал», психологом Аліною Павлюківською проведено кінозахід, присвячений Міжнародному дню танго для молоді, яка проходить адаптацію в закладі, з переглядом художнього фільму.
Мета проведення подібних занять – за допомогою перегляду художніх кінофільмів розширювати світогляд підопічних, накопичувати новий досвід та знання, навчатися мислити та спілкуватися по-новому. Зазвичай, фільм обирається з певним цікавим сюжетом, глибоким змістом та філософським наповненням. Позитивно, що молоді люди цікавляться не лише вітчизняним, а й зарубіжним мистецтвом, культурою, літературою, звичаями, не цураючись і свого, українського.
11 грудня, в день народження аргентинського співака і кіноактора, знаменитого «Короля танго» Карлоса Гарделя, відзначається Міжнародний день танго – свято танцю, філософія якого укладена в протиборстві. Життя в танго б’є ключем, а в центрі танцю – Чоловік і Жінка та їхні взаємини.
Існує кілька версій про походження танго. Найпоширеніша з них, що спочатку танець такого роду з’явився в портових передмістях Буенос-Айреса, де на стику ХІХ і ХХ століть зустрілися і сплелися в одне ціле культурні традиції багатьох країн світу – ритми кубинської хабанери, африканської кандомбе, аргентинської мілонги, іспанського фламенко і деяких інших європейських танців, завезених іноземними матросами. І хоча в Аргентині це був танець бідних кварталів, танець іммігрантів, незабаром ліричне і пристрасне танго зазвучало по всій країні. До речі, слово «танго» з’явилося значно раніше, ніж сам танець. Спочатку, це слово використовувалося на одному з Канарських островів для позначення «зборів негрів для танців, для гри на барабанах», до речі, ці барабани також називалися «танго».
Карлос Гардель – найбільш видатна постать в історії танго. «Винуватець» цього свята – Карлос Гардель, іммігрант із Франції, привезений в ранньому дитинстві в Аргентину. В підлітковому віці він так «захворів» танго, що незабаром став знаменитим на всю Аргентину. Переїхавши до Європи, він успішно представив танго Парижу, звідки цей танець почав свій тріумфальний хід по країнах і континентах. Але варто також відзначити, що, для прикладу, танго було заборонено танцювати в Німеччині та Росії, що ніяк не завадило стати йому шалено популярним. Проте на сьогодні цей танець не втрачає своєї популярності.
В честь цього грандіозного свята відбувся перегляд фільму – романтичної комедії «Давайте потанцюємо», режисера Пітера Челсома. Фільм знятий у 2004 році кінокомпанією Miramax Films.
Фільм розповідає про життя головного героя, чиказького юриста Джона Кларка. Його життя цілком вдалось, він зробив успішну кар’єру, вдома його чекає кохана і любляча дружина Беверлі і доросла дочка Дженна. Але повсякденна рутина стомлює... Повертаючись якось додому, на одній зі станцій метро, Джон побачив у вікні однієї з будівель привабливу жінку і одного разу він вирішив вийти на цій зупинці, щоб поспілкуватися з незнайомкою. Мила дівчина з вікна виявилася викладачкою бальних танців. Тоді Джон приймає невластиве для себе рішення - записується до школи і починає брати уроки танців у Пауліни.
Танці добре на нього впливають, а набравшись досвіду, Джон наважується здивувати свою кохану дружину і станцювати з нею.
Підопічні з величезним задоволенням переглянули фільм і один поперед одного ділились враженнями. Найбільше учасникам сподобалось те, що головний герой віднайшов себе у танці і з великою завзятістю освоював для себе нову справу. Під кінець заняття, учасники мали хороший настрій і були налаштовані пізнавати щось нове та займатись новими захопленнями!
(Кадри із фільму)
|
Підписатися
Додати коментар