Як розповідає у своїй книзі «Черкаські місторії» Борис Юхно, у 1930-ті роки Соснівка пережила справжній ренесанс «по-радянськи»: тут, як і в старі часи, знову завирувало курортне життя. Був також упорядкований парк, облаштували три фонтани, кілька альтанок, відкрили літній кіномайданчик. Колишні царські дачі були перепрофільовані під будинки відпочинку з клубами і торговельними ятками.
Соснівка була поділена на дві частини. На тій, що була ближчою до Дніпра, містилися будинки відпочинку та окремі дачі, а на тій, що далеко від берега, - санаторії для туберкульозних хворих.
На території курорту були будинки відпочинку Головсоцстраху, Промстрахкаси, Червоного Хреста та інші.
Перед війною курорт приймав 12-13 тисяч осіб. Це при тому, що на той час у Черкасах проживало близько 50 тисяч людей. Борис Юхно розповідає, що у 1940 році на вищому партійному рівні розглядалося питання про те, щоб підпорядкувати місто під потреби курорту. Навіть планували, що він прийматиме до 80 тисяч хворих на рік. Але у 1941 році грянула віна. Чимало будівель, що були в Соснівці, зруйнували.
![](../../_upload/1_78.jpg)
Після війни, а головне після того, як у 1954 році утворилася Черкаська область, концепція розвитку Черкас змінилася. Було вирішено відійти від курортної, оздоровчої теми і перетворити Черкаси на місто «великої хімії». Однак у 1980-х роках повернулися до цієї ідеї. Її реалізовано у вигляді дитячого санаторію "Сосновий бір", який функціонує з 1986 року. Працює він цілий рік і забезпечує оздоровлення дітей віком від 7 до 17 років із захворюваннями органів дихання, травлення, ендокринної системи, опорно-рухового апарату і постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС.
Нині Соснівка - це місце літнього відпочинку, пікніків.
Додати коментар