Сьогодні у Черкаси завітав видатний українець, актор з великої літери – Василь Лановий. Він зіграв майже сотню ролей у театрі, а його кіношні ролі у фільмах «Червоні вітрила», «Як гартувалась сталь», «Офіцери», «Сімнадцять миттєвостей весни» стали культовими. Жіноча половина радянських глядачів була закохана у нього і його героїв.

«Нинішнього американського Вронського я не бачив, але якось переглянув сучасну постановку «Война и мир», де мені сподобалась Наташа. Але в інших акторах немає нашої душі. Не можна братися за класику іншого народу, адже це інші культурні цінності, інша природа людей, котрі складались віками. Це старі закони».

Як говорить 79-річний Василь Семеновий, він має чимало роботи і зараз. Щодень його розписаний, а квитки на вистави з його участю у Московському театрі імені Вахтангова розкуплені задовго наперед. Крім того, свою майстерність він передає й наступним поколінням у театральному інституті імені Щукіна.

 

– Я в кінематографі вже 59 років, у театрі 55 років. І далі залишатися енергійним мені дозволяє робота, – говорить Василь Лановий. – Тому через це маю і худорляву поставу. У своєму віці можу багато: і актрис на руках носити, і сальто зробити.

Мало хто знає, Василь Лановий родом з Одещини. Каже, що намагається приїжджати туди часто, навідується з друзями. На його честь у селі Стрим ба Кодимського району облаштували кімнату-музей.

– Коли потрапляю на свою малу батьківщину, то намагаюсь оббігати усіх родичів, – каже Лановий. – Я знаю українську мову, слухаю рідні пісні. Пам’ятаю, на початку кар’єри, у театрі мене критикували за «україноїди» у вимові. Приїжджаючи до мами на Одещину, я її завжди просив не розмовляти зі мною українською, бо потім мені важко грати на правильній російській. Мама у відповідь сказала: «Нехай звикають». Вона врятувала мені українську мову, і зараз я все розумію і інколи розмовляю без помилок.

До Черкас Василь Лановий приїхав із задоволенням. На його думку, такі фестивалі, які проводить наш театр, дуже потрібні, адже сприяють духовному розвитку.
– Мені сказали, що я був у Черкасах ще у 80-х. Але я цього, на жаль, не пам’ятаю, – каже актор. – Однак знаю, що був поблизу цих місць, під Борисполем, а на Західній Україні ми знімали сцени з фільму «Павло Корчагин». Черкаси мені сподобались, водосховище справило на мене неабияке враження. Дуже велично. А ще сьогодні мене почастували справжніми українськими дерунами. З чого я дуже радий.

«Нам варто повертатися до принципів нашої культури і до наших принципів. Ми маємо свою багату спадщину. Не варто дослухатися Заходу. Бережімо своє. Я все життя слухаю українські пісні паралельно з російськими. І ніхто з мене це ніколи не виб’є».

Сьогодні черкасцям Василь Лановий продекламує вірші російських класиків. Спеціально для виступу в Черкасах актор підготував поезії Тараса Шевченка. Заспіває воєнні пісні.

 

 

 

 

«Я жадібний у мистецтві. Я багато зіграв, грав первозданну слов’янську класику. Моя улюблена роль у фільмі «Полосатый рейс», а в театрі – Цезар Шекспіра».     «Людство чимало деградувало, особливо у культурі. Варто повертатись до вічних цінностей. До моральності, яка дуже занепала, і відмовлятись від цинізму».

Фото: Маріанна Немченко