Якщо говорити про «взірцевого корінного черкасця» – то це Василь Страшевич. Взимку 1937 року він народився на Митниці в Черкасах – звідси і його любов до рідного міста, а особливо – до тієї частини над Дніпром, де минуло повоєнне дитинство.
Його біографія розвінчує всі міфи про те, що начебто «спортсменам нема коли читати книги, а науковцям – займатися спортом». Страшевич отримав і освіту фізкультурника, і освіту журналіста, а в спогадах містян і в давніх архівних документах черпав інформацію про минуле Черкас, повертаючи як краєзнавець рідному місту його напівзабуту історію. 25 книжок та численні архітектурно-краєзнавчі розвідки, близько 30 публікацій у наукових збірниках та майже 800 (!) – у Енциклопедії сучасної України, величезна кількість публікацій у міських та обласних газетах. Серед найвідоміших робіт – нарис «Старі Черкаси», книги «Митницький край», «Черкаси за межами століть» та «Застигла в камені музика старовинного міста».
Обдарований багатьма талантами, Василь Страшевич став членом Національної спілки журналістів України, заслуженим працівником фізичної культури і спорту України, почесним краєзнавцем Національної спілки краєзнавців України.
У вже далекому нині 1997 році у історичному нарисі «Вулиці Черкас» Страшевич розповідав про Спиридона Кириченка, учасника форсування Дніпра і визволення Черкас. Чи міг тоді подумати краєзнавець, що рівно через 20 років він і сам буде визнаний тим, на кого варто рівнятися козацькому місту на Дніпрі?..
У листопаді 2017 року Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко вручив Василю Страшевичу пам’ятний знак Черкаської міської ради «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеня – з формулюванням «За багаторічну успішну спортивну, журналістську, краєзнавчо-дослідницьку та письменницьку діяльність, значний особистий внесок у розвиток спортивної галузі міста, безпосередню участь в організації будівництва спортивних баз у Черкасах, започаткування нових видів міських змагань з боротьби дзюдо, футболу, шахів, плавання, морського багатоборства, популяризацію поміж жителів міста занять олімпійськими і масовими видами спорту».
Василь Борисович не дожив декілька днів до початку 2021 року, проте нині, напередодні 2022-го, він залишається не лише в портретній «Галереї слави» у Черкаській міськраді, а й в добрих спогадах жителів міста, яке він добре знав, любив і по-справжньому цінував.
На підтримку ідеї збереження пам’яті про історію назв черкаських вулиць та відомих черкасців, започаткованої Василем Страшевичем, управління інформаційної політики Черкаської міської ради віднині започатковує серію публікацій, присвячених почесним громадянам міста та видатним постатям минулого, на честь яких названо вулиці Черкас.
Підписатися
Додати коментар